Про бар'єри у метро Києва можна поки забути - транспортні фахівці

Встановлення захисних бар'єрів у столичній підземці наразі неможливе. Ідея була б слушною, якби у метро Києва планували модернізацію із заміною "живих" машиністів на автоматичні системи. Адже лише у разі автоматизації у тій чи іншій формі можливо ізолювати рух потягів від випадкового падіння. Виною усьому людський фактор - машиніст навряд чи зможе бездоганно зупинити потяг навпроти дверей такого бар'єру чи екрану.

Ідея, висловлена днями киянами у петиції до міської влади про встановлення просто зараз захисних бар'єрів у метро, щоб запобігати падінню пасажирів на рейки перед потягами, буде надто складною до реалізації. Такими є висновки ГО "Пасажири Києва", що провели аналіз звернення. Так, фахівці зазначають, що поява таких бар'єрів пов'язана зі зростанням рівня автоматизації у метро (у тій чи іншій мірі - заміні машиністів автоматикою).

"Сьогодні виділяють чотири рівні автоматизації руху поїздів, від GoA1 до GoA4. За цією класифікацією, метро Києва знаходиться на рівні GoA1, що фактично унеможливлює встановлення захисних екранів, оскільки зупинка поїзда здійснюється вручну із суттєвою похибкою", - зазначають у ГО "Пасажири Києва".

Водночас, транспортні фахівці додають, що зі стратегічної точки зору подібні екрани є непоганою ідеєю - але, щоб це зробити, треба буде докорінно перебудувати системи безпеки та автоматики ліній метро у Києві, відтак, підвищивши рівень автоматизації. Подібну реконструкцію робили нещодавно у метро Будапешту - там проєкт обійшовся у 440 млн євро, і тривав 3 роки, впродовж цього часу ділянки лінії метро не працювали (замість підземки курсували автобуси).

Що робити, якщо впав на рейки: має знати кожен

У компанії "ПроМобільність", що спеціалізується на транспортному плануванні, нагадали про алгоритм дій пасажира у разі, якщо на коліях метрополітену опиняється особистий предмет, чи й сама людина. Перш за все, не варто панікувати: існують чіткі правила - як для пасажирів, так і для персоналу станцій.

Якщо долі впав предмет (мобільний телефон, портмоне тощо), стрибати й забирати його не можна. Слід звернутись до персоналу станції: речі легко піднімаються спеціальним пристроєм.

Якщо падає людина, є обов'язкові дії, які треба зробити якнайшвидше. Варто триматися подалі від контактної рейки (вона захована під платформою, має жовту або червону облямівку). Через неї ж не можна намагатись видряпатись нагору.

Затим, якщо поїзд ще далеко, слід якнайшвидше відійти в напрямку від нього - поближче до тунеля, і покликати на допомогу. Одразу за цифровим табло є сходи, якими можна буде піднятись на платформу - а сам потяг точно зупиниться раніше цих сходів.

Але якщо добігти до табло не вдасться, слід лягти у виїмку просто між двома рейками, якими рухається поїзд (їх боятися не треба). Річ у тому, що ця виїмка спроєктована так, щоб у ній могла безпечно перебувати доросла людина. Лягати треба обличчям донизу і головою в бік поїзду - так менше шансів, що одяг зачепиться за конструкції вагону.

Загадкові падіння пасажирів: спроби суїциду чи трагічні збіги обставин

Нагадаємо, днями трапилося декілька випадків падіння пасажирів на колії. Перший стався у київському метро 27 червня. Впродовж більше, ніж години було зупинено частину "червоної" лінії. Чоловікові середніх років пощастило - він вижив, хоча його кінцівки й було пошкоджено.

Другий трагічний випадок стався 28 червня, і тоді пасажирка не вижила. Цього разу падіння на колії перед потягом сталося на ст.м. "Золоті ворота". Відтак, рух поїздів було зупинено на "зеленій" лінії. У тому, що саме сталося перед падінням пасажирів, і чому трапилися обидві трагедії, розбираються правоохоронці.