У 2025 році міськрада столиці встановила безпрецедентний рекорд за обсягами т.зв. "депутатських фондів", або соцеконому: де-факто кожен з депутатів розпоряджався 15 млн грн
У 2025 році Київрада встановила безпрецедентний рекорд за обсягами т.зв. "депутатських фондів" ("соцеконом"), чи коштів на виконання "доручень виборців". На це депутати спрямували майже 2 млрд грн, ця сума не має аналогів ані в інших містах України, ані у попередніх бюджетах самого Києва. Де-факто, кожен з депутатів міськради розпоряджався 15 млн грн - і, хоч обов'язку витратити всі кошти ніхто з них не мав, - більшість з обранців вичерпали всю, або майже всю, суму.
Ґрунтовне дослідження витрат, що їх здійснили депутати Київради на виконання Програми вирішення депутатами Київської міської ради соціально-економічних проблем ("соцеконому"), зробив ресурс ЧЕСНО. У 2025 році, зауважують дослідники, обсяг коштів сягнув майже 2 млрд грн, а це приблизно дорвінює річному бюджету міста-супутника Києва, Броварів. Цікаво, що зобов'язання вичерпати всю суму (а це 15 млн грн на депутата) обранці не мали, втім, більшість спробували це зробити.
Формально кошти дозволялося спрямовувати на соціальний захист, освіту та житлово-комунальне господарство. Проте фактична структура витрат показала іншу картину: левова частка — близько 1,24 млрд грн — пішла на одноразову матеріальну допомогу громадянам.
Десятки депутатів освоїли 99–100% своїх фондів, роздавши виплати десяткам тисяч мешканців. Середній розмір допомоги становив близько 2 тис. грн. Черги до громадських приймалень, брендовані пакети та фотозвіти у соцмережах стали звичним супроводом цього процесу.
При цьому раніше суми коштів, що їх спрямовувала Київрада на "соцеконом", були значно меншими. Так, у 2020-му кожен отримував приблизно по 1 млн. У 2023-му - 6 млн грн, якими міг розпоряджатись один депутат міськради. У 2024-му - 10 млн грн, і, зрештою, 15 млн минулоріч.
Зауважимо, що рішення про розширення програми підтримали 78 депутатів. Не голосували лише троє представників "Європейської солідарності" — Сергій Артеменко, Олександр Супрун і Вікторія Пташник. Остання пояснила свою позицію принциповою незгодою зі збільшенням фондів. На її думку, значна частина коштів витрачається неефективно, а сама практика роздачі матеріальної допомоги часто використовується як інструмент політичного впливу.
На думку аналітиків ЧЕСНО, ситуація з депутатськими фондами дедалі більше нагадує класичне "гречкосійство", або використання бюджетних ресурсів для формування електоральної лояльності. Хоча дата наступних виборів офіційно не оголошена, активність депутатів уже зараз формує політичний ґрунт. Великі обсяги адресної допомоги суттєво підвищують шанси чинних обранців на переобрання.
Показово, що 38 депутатів використали 100% фонду саме на матеріальну допомогу. Загальний рівень освоєння коштів сягнув 94,35%. Водночас 126 млн грн залишилися невикористаними. Звучать і конкретні прізвища: Богдана Тимощук, Олексій Окопний, Михайло Наконечний і Юлія Уласик розподілили свої фонди до копійки (а от скільком людям допомогли - невідомо). Володимир Слончак видавав кошти під час прийомів громадян, Ігор Галайчук - роздавав пакунки ВПО.
Деякі з депутатів спрямували кошти на ремонти й закупівлю обладнання. Деякі депутати включали до своїх звітів і роботи, що виконувалися в межах міських програм розвитку, що створює ефект "привласнення" бюджетних результатів, зауважують у ЧЕСНО.
"Середній "чек" у приблизно 2 тис. грн дозволив політикам охопити десятки тисяч виборців і сформувати персоналізовану лояльність до конкретної особистості. І, схоже, відмовлятися від депутатських фондів столичні обранці не збираються, адже далеко не кожен кандидат зможе дозволити собі витратити на передвиборчу агітацію 15 млн грн. Тим паче, коли йдеться про бюджетні гроші, які за допомогою клавіатури та кількох правильних акцентів можуть перетворитися на достойну піар-кампанію", - резюмують у ЧЕСНО.
Нагадаємо, востаннє зміни до соцеконому Київрада вносила у листопаді 2025-го, тобто за місяць до завершення року. Саме тоді довиділили суму, яка зробила витрати депутатів "на доручення виборців" рекордними. Ще тоді Інформатор зауважив: такий документ показує дійсні пріоритети міської влади: на що вона готова витрачати кошти беззастережно, а де - воліє зекономити.
А ще, ми розповідали, що Київрада зареєструвала проект рішення про звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Місто просить компенсувати 2,28 млрд грн збитків «Київміськбуду».