Пасічник з Київщини винайшов революційний метод розведення бджіл
Військовий пенсіонер поєднав старовинні борті з датчиками та камерами для контролю бджолосімей.
На Канівщині пасічник створив штучне дупло для бджіл, об'єднавши столітню традицію бортництва із сучасними датчиками контролю. Такий підхід дозволяє й берегти бджолосім'ї взимку, і водночас розвивати традиційне пасічництво новими технологічними рішеннями. Винахідник каже, що бджоли в дуплянках значно легше переносять зимівлю, ніж у звичайних вуликах. Ідея - максимально мінімізувати втручання людини в життя бджолосім'ї, отримуючи всю інформацію просто на смартфон.
Про свій винахід розповів пасічник з Канівщини Олександр Товмач в інтерв'ю виданню Стільник UA. Чоловіку 69 років, майже все життя він служив на флоті, а тепер військовий пенсіонер. Понад 20 років він пасічникує поблизу Миронівки, на межі Київської та Черкаської областей, і нещодавно зацікавився старовинним промислом - бортництвом.
"Я помітив, що в дуплянках бджоли краще переносять зимівлю. Один з найнебезпечніших факторів для цих комах - голод. Якщо сім'ї, що зимують в звичайних вуликах, доводиться підгодовувати, то в дуплянках навесні залишається ще 1/4 меду", - розповів Олександр Товмач, пасічник з Канівщини.
За словами пасічника, у дуплі завдяки товстим дерев'яним стінкам та циліндричній формі зберігаються умови, максимально наближені до природних. Товмач розробив надставки другого ярусу для промислового медозбору: гніздо з розплодом залишається у першому корпусі дуплянки, а мед бджоли тягнуть у другий, де вже можна встановлювати рамки. Завдяки цьому сім'я практично не зазнає пошкоджень під час відкачування меду.
Оснастив пасіку датчиками та камерами
Пасічник пропонує оснастити борть датчиками температури та вологості, камерою відеоспостереження з мікрофоном і двома невеликими датчиками ваги з обох боків борті. Також, за його задумом, доцільно автоматизувати перекриття льотка, щоб під час обробки полів пестицидами закривати вхід одним натисканням у смартфоні.
"Ідея полягає у мінімізації втручання пасічника в життя бджолосім'ї. Щоб отримувати всю інформацію про бджіл зі свого телефона і втручатися лише за крайньої необхідності", - пояснив Товмач.
Частину ідей пасічник уже втілив на власній пасіці, решту датчиків лише планує придбати - військової пенсії на все одразу не вистачає. Чоловік відкритий до співпраці з людьми, які підтримали б його проєкт із виробництва штучних бортей. Крім того, разом із другом, кандидатом технічних наук, Товмач розрахував доцільність переходу на підземне зрошення сільгоспземель - це дозволило б у рази скоротити витрати води та зменшити небезпеку отруєння бджіл під час обробки полів пестицидами.
Українці шукають технологічні рішення побутових проблем
Винахід канівського пасічника - не єдиний приклад, коли українці самотужки створюють розумні пристрої для розв'язання щоденних проблем за допомогою доступних технологій. Подібні ініціативи з'являються в різних сферах - від енергетики до безпеки.
Раніше Інформатор повідомляв, що київський айтівець створив додаток для зручного перегляду графіків знеструмлення одразу по всіх групах та основних ТРЦ столиці. Сервіс дозволяє не перемикатися між джерелами, а бачити всі графіки в одному місці, що особливо актуально під час масових відключень світла.
Також ми писали, що 16-річний вихованець київської Малої академії наук винайшов протимінні чоботи-павуки, які здатні вберегти ноги від вибухової хвилі та уламків протипіхотних мін типу ПФМ-1. Розробку юний винахідник представив на конкурсі інноваційних стартап-проєктів у КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
