Забудовник намагається спростувати, що лазні Бубнова на Подолі є пам'яткою історії й архітектури
Касаційний суд повернув на новий розгляд справу про статус старовинних лазень на Набережно-Хрещатицькій.
Судова тяганина навколо охоронного статусу колишніх лазень купця Михайла Бубнова на Подолі отримала нове продовження. ТОВ "Корпоративні рішення ЛТД" домоглося того, що справу про скасування охоронного статусу будівлі повернули на новий розгляд до суду першої інстанції. Компанія прагне довести, що будівля на вулиці Набережно-Хрещатицькій не має історичної цінності. Це вже другий раунд протистояння забудовника з міською владою за право розпоряджатися старовинною спорудою.
Як стало відомо, 7 липня Касаційний адмінсуд направив на новий розгляд справу №320/15548/24 щодо скасування охоронного статусу будівлі лазень купця Михайла Бубнова на вулиці Набережно-Хрещатицькій, 13 у Подільському районі, повідомляє КиївВлада. Колегія суддів задовольнила касаційну скаргу ТОВ "Корпоративні рішення ЛТД", яке виступає позивачем, і скасувала програшні для компанії рішення судів перших двох інстанцій. Причиною такого рішення стало те, що, на переконання суддів, попередні інстанції не встановили всіх обставин справи.
У квітні 2024 року ТОВ "Корпоративні рішення ЛТД" звернулося до Київського окружного адмінсуду із позовом щодо визнання протиправним і скасування наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА №53 від 22 вересня 2023 року, яким будівлю лазень купця Михайла Бубнова було внесено до Переліку об'єктів культурної спадщини Києва. У компанії наполягають, що КМДА порушила процедуру внесення споруди до переліку, а сама будівля не має історичної цінності.
Юристи забудовника наводять кілька аргументів на користь своєї позиції. На думку юристів компанії, рішення про занесення об'єкта культурної спадщини до відповідного переліку мало бути ухвалено шляхом видачі розпорядження голови КМДА. Крім того, у компанії стверджують, що на момент отримання будівлі у власність вона не мала охоронного статусу, і згодом фірма отримала усі дозвільні документи на реконструкцію.
Окрему увагу в суді приділили технічному стану будівлі. У компанії повідомили суду, що будівля піддавалася численним перебудовам, конструктивним змінам, руйнуванням та відновленням сучасними матеріалами під час та після революції, двох війн, а основні конструктивні елементи виконано у радянський період, через що вона "втратила автентичність, культурну цінність, матеріально-технічну структуру та об'ємно-просторову композицію в історичних параметрах". Представники компанії також вказали, що історична довідка по цій будівлі, на підставі якої було прийнято оскаржуваний наказ, не містить даних архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань.
Департамент відстояв підстави для охоронного статусу
Департамент охорони культурної спадщини КМДА, який виступає відповідачем у справі, категорично не погоджується з аргументами забудовника. Чиновники наполягають, що саме вони уповноважені вносити об'єкти до переліку культурної спадщини і що будівля, споруджена орієнтовно у 1822 році, має всі підстави для охоронного статусу.
Компанія прагне отримати можливість реконструювати будівлю під діловий центр або апарт-готель. Саме через охоронний статус власник, за словами представників ТОВ, не може розпорядитися будівлею так, як хоче. Зазначимо, що вказана компанія входить до орбіти відомих бізнесменів та колишніх посадовців Володимира Дробота та Ігоря Плачкова.
Забудовники Києва оскаржують охоронні статуси історичних будівель
Раніше Інформатор повідомляв, що представник забудовника заявив у суді про самовільне обвалення дахів історичних будівель садиби Дмитрієва на Подолі. Під час засідання Господарського суду Києва представник ПП "Конвалія-Нерухомість" стверджував, що пам'ятки нібито обвалилися через аварійний стан, тоді як прокуратура наполягає, що об'єкти роками навмисно доводили до руйнування. Також ми писали, що забудовник через суд намагається скасувати обмеження для висотної забудови біля станції метро "Олімпійська" на вулиці Антоновича. Активісти та пам'яткоохоронці тоді заявляли, що йдеться про спробу відкрити шлях до масштабної висотної забудови в історичному ареалі столиці.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
