П - послідовність: депутати Київради дали голоси за проєкти, проти яких самі ж і виступали

Під час пам'ятного голосування Київради 4 липня, коли депутати ухвалили цілу низку рішень, не сприйнятих громадою міста, чимало з них голосували всупереч тому, що казали раніше. Це стосується, передовсім, прийняття нового "ДПТ" - детального плану території - для Деміївської площі, де забудовнику треба прокласти шосе до майбутнього ТРЦ Ocean Mall, задля чого пропонують приховати русло річки Либідь. Також міська рада передала під забудову урочища Китаїв та Самбурки у Голосіївському районі.

Проти обох проєктів виступали депутати кількох фракцій, але коли дійшло до голосування - натисли кнопки "за". З чим пов'язаний такий диссоціативний розлад ідентичності, розібрався Інформатор.

Як поламалися депутати Порошенка

Найперше, "зламалася" фракція "Європейської солідарності". Її лідер у Київраді Володимир Прокопів на публіку висловлював позицію про необхідність захисту Голосіївських урочищ, особливо тих, що розташовані поряд з Китаївським монастирем.

"Щодо земельної ділянки, яка знаходиться біля Китаївського монастиря: я хочу наголосити на тому, що наша політична сила послідовно відстоює збереження української культурної спадщини, а тому захищатиме заповідну зону урочища Китаїв", - підняв забрало Прокопів ще напередодні голосування.

Втім, з послідовністю виникли складності: за усі три проєкти рішень голосували й депутати від "ЄС", і навіть сам Прокопів вирішив, що з будинками і ТРЦ заповідні зони виглядатимуть більш захищеними. Ймовірно, розрахунок був на те, що виступ депутата Київради, зафіксований на камери, покажуть у вечірньому праймі, завдяки чому фракція Петра Порошенка посилить імідж борців за спадщину, а от до голосувань журналісти не доберуться.

Слідом за ними - "Голос" і Козак

Другим прикладом амбівалентності в прийнятті рішень стала поведінка депутатів від фракції "Голос", зокрема, Тараса Козака, якого було обрано від Голосіївського району. Ще напередодні виборів він виступав за ревіталізацію річки та наповнення її новими сенсами для містян. Втім, під час голосування він, а також ще троє з його колег віддали голоси за ухвалення ДПТ по Деміївській площі та прокладення шосе над Либіддю в інтересах великих забудовників.

Міська громада повстала проти такого проєкту. Так, у соцмережах ширяться світлини з річкою, що ніби "звертається" до Кличка та Київради (і, дзеркально, "братів-засновників" - до самої Либеді, як на фото). А Тарасові Козаку пригадали слова про ревіталізацію, ще й як - він вже близько 10 днів не робить дописів у соцмережах, а під старими кияни шпетять його і дарують незугарні епітети.

Ймовірно, це політичне фіаско не остаточно, але все ж позначиться загалом на кар'єрі Козака та його колег по фракції. Принаймні, тепер розповідати про захист інтересів киян їм буде складніше: надто свіжі у пам'яті зворотні приклади.

Земля для забудовників та "колишніх спонсорів" війни

Нагадаємо, 4 липня, депутати Київради продовжили дію договорів оренди для трьох ділянок у Голосіївському районі столиці. Йдеться про поновлення договорів для ПАТ "Київська овочева фабрика", що планує масштабну забудову в урочищі Самбурки. Насправді, будівництво планує компанія KAN Development Ігоря Ніконова - забудовник входив у команду нинішнього міського голови, Віталія Кличка, і вже встиг попрацювати його першим заступником у КМДА.

Також ми писали, що у той же день Київрада ухвалила рішення про продаж земельної ділянки площею 0,33 га у Солом’янському районі столиці ТОВ "Кнауф Гіпс Київ". Таке рішення підтримали загалом 77 депутатів з усіх, що були у сесійній залі. Проте на третьому році війни воно межує зі скандалом: річ у тому, що ще у 2023-му компанія Knauf була внесена до переліку міжнародних спонсорів війни за діяльність у Росії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Київрада пропонує матдопомогу мешканцям постраждалих будинків: які документи потрібні й куди звертатись
• Велике будівництво Кличка на Богатирській вже не спинити: у Київраді відповіли на петицію від активістів
• Київрада прийматиме цільову програму з охорони спадщини, у якій небагато від охорони спадщини - подробиці