Київрада прийматиме цільову програму з охорони спадщини, у якій небагато від охорони спадщини - подробиці
У документі роблять акцент на археологічних пам'ятках, як-от розкоп під Поштовою площею та на території Києво-Могилянської академії, втім, з діяльності Київради, що передає під забудову стародавні будинки, видно, що у "програмах" є чимало прогалин
Київрада готується до прийняття міської цільової програми "Охорона та збереження культурної спадщини Києва" на 2025-2027 роки. Її пріоритетами виписані "посилення охорони" та повоєнне відновлення пам'ятних об'єктів у столиці, їх популяризація тощо, а розписали на цю мету аж вчетверо бльше коштів, ніж на минулу трирічку. Втім, до документу напевно буде чимало претензій як у міської громади, так і в активістів-пам'яткоохоронців: там не знайшлося місця для згадок про справжні об'єкти спадщини, що руйнуються у столиці та віддаються під забудову.
Акцент на розкопах під Поштовою та Братському монастирі
У документі стверджується, що нещодавно профільний Департамент промоніторив об'єкти культурної спадщини та виявив аж 74 таких, що "мають незадовільний стан" та потребують ремонту у наступні 3 роки, причому частина з них - у комунальній власності міської громади. Зважаючи, що загалом у Києві, згідно з документами Департаменту, 3731 такий об'єкт, йдеться про 1,9% від загальної кількості - і на папері це досить непоганий результат.
Зокрема, у цільовій програмі згадується розкоп під Поштовою площею, де містяться фрагменти вулиці часів Київської Русі, зокрема, частоколу та дерев'яного зрубу ХІ-ХІІІ ст. Зазначається, що "великогабаритну вологу археологічну деревину" планують консервувати за методикою, розробленою спільно з Інститутом прикладної фізики НАНУ із застосуванням пропіленгліколю.
Також пишуть про залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря (на території Києво-Могилянської академії). Він, також пишуть у Департаменті, "потребує консервації та музеєфікації". Археологічна складова виписана цілком прийнятно: загалом, зазначають автори документа, 44% територій історичних ареалів Києва потребує виготовлення охоронної документації.
Про що "забули" посадовці-пам'яткоохоронці
З пам'ятками більш новітніми ситуація гірша. Так, Департамент пише, що забезпечив підготовку 267 комплектів облікової документації на пам’ятки та щойно виявлені об’єкти культурної спадщини столиці. Їх укладають у спеціальний перелік, туди поміщають комплекси промислової архітектури, ансамблі мозаїчних панно, історичні садиби тощо. Це, знову ж, на папері.
Але чомусь до цього переліку не потрапили ані будівля лісопильні Сніжка початку ХХ ст. (її Київрада 4 липня дозволила знести для побудови чергового ЖК), ані пам'ятка на вул. Сагайдачного, 29, яку депутати віддали під реконструкцію з надбудовою, ані будівля колишнього консульства Іспанії на вул. Іллінській, 22 - її міськрада також дозволила знести (хоч обидва останні будинки нібито й числяться у реєстрі пам'яток архітектури, Департамент чомусь узгодив руйнацію).
І це - лише останні приклади. У серпні 2023-го забудовник зніс 200-літню садибу на вул. Ярославській, 13Б; у червні - будинок 1860 року на вул. Жилянській, а садиба Зеленських 1890-х на Кониського, 22, яку почали руйнувати у грудні, нині викликає змішані емоції. Загалом у списку понад 20 будівель лише за один 2023 рік. Зважаючи на те, що одним із пріоритетів Цільової програми є "оцифрування облікової та пам'яткоохоронної документації на об'єкти культурної спадщини, підготовленої у попередні роки", можна припустити, що посадовці просто заплуталися у сторінках гросбухів.
Варто зазначити також, що "вартість" програми вчетверо більша, ніж приймали попереднього разу. Якщо 2021-го на 2022-2024 рр. планували витратити загалом 268,8 млн грн, то нині на три роки розписали аж 1,17 млрд грн з поступовим зростанням обсягів витрат (2025 року витратять 356 млн грн, наступного за ним - 390 млн, потім аж 429 млн).
Скільки об'єктів культурної спадщини пошкоджено і що додає до реєстру профільний Департамент
Нагадаємо, Інформатор писав про те, що у Києві через російську збройну агресію пошкоджено 46 об’єктів культурної спадщини. Щоб оперативно обстежувати такі об’єкти для подальшого їх відновлення, в Києві створили відповідну комісію. Її наповнять представниками Департаменту охорони культурної спадщини, фахівцями-архітекторами та представниками РДА.
Також ми розповідали, що у столиці від знищення хочуть зберегти мозаїки, керамічні панно та вітражі. До Державного реєстру культурної спадщини внесли одразу чотири нові мозаїки. Йдеться про мозаїчне панно на будівлі ресторану "Вітряк" (просп. Глушкова), панно "Квітучі сади" на Дарницькому бульварі, "Наука" на одному з корпусів КПІ тощо.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
