Обрізать крила і ноги: чи знімуть зображення двоглавих орлів з Києво-Печерської лаври та Софії

Дзвінницю Києво-Печерської лаври, доступ до найвищої точки котрої відкриють 22 листопада, а також окремі елементи декору, як-от люстру в Трапезній церкві прикрашають двоголові орли. Такі саме елементи декору, що кияни ототожнюють зі спадщиною російської імперії, містяться в оздобленні Святої Софії. Інформатор дізнався, з чим пов'язані ці елементи, і чи варто проводити деколонізацію християнських святинь Києва.

Інтерес до теми неважко зрозуміти, якщо пригадати, що слідом за декомунізацією України починається і "деколонізація". Себто, позбавлення від спадщини ще царських часів. Так, днями у Києві було демонтовано монумент поетові Олександру Пушкіну. Схожа доля чекатиме на інші пам'ятники, що мають стосунок до перебування України у складі російської імперії.

"Невже важко обрізать крила і ноги"

А ситуація з пам'ятками колоніальних часів та доби козацтва цікава. Відвідувачі Києво-Печерської лаври помічають сумнівні елементи декору, і час від часу це викликає непорозуміння. Так, 6 листопада Андрій Макаренко написав в Facebook про двоголового орла, що увінчує головну люстру Трапезної церкви Києво-Печерської лаври.

"Мене дивує двоголовий орел на головній люстрі. Як така символічна цяцька російської імперії до сих пір красується під куполом. Невже важко красиво обрізать голови, крила і ноги цій тварі", - пише Макаренко.

Також зображення двоголового орла є на Царських вратах іконостасу Успенського собору (виготовлено київським майстром-золотарем Михайлом Юревичем ще 1748 року). Кілька років тому відповідний елемент віднайшла на дзвінниці лаври команда Dronarium Україна. Ентузіасти дослідили оздоблення та зробили висновок, що це - царські "птахи", один з символів самодержавності рф. А в жовтні деякі київські пабліки помітили схожий елемент на дзвіниці Софії Київської, що також викликало неабиякий подив.

Постраждає світова спадщина

Цікаво, що на сайті філіалу німецького Інституту Гьоте в Україні (Goethe Institut) в статті про велику лаврську дзвінницю також міститься згадка про те, що барельєф позолоченого двоголового орла є "гербом колишньої російської імперії". Відтак, логічно було б провести деколонізацію, видаливши сумнівні елементи з будівель (чи, принаймні, закривши їх від туристів так само, як це зробили з елементами радянської культурної спадщини в київському метро).

Проте в істориків є інша думка з цього приводу. За словами доктора історичних наук, професора Надії Нікітенко двоголові орли в цьому контексті не пов'язані ані з сучасним гербом рф, ані з геральдикою колишньої російської імперії.

"На жаль, починаючи з ХІХ ст, у світській літературі та суспільній думці, а також деякими сучасними відвідувачами ці символічні знаки іноді хибно сприймаються як царські герби. Нерозуміння феномену цих зображень веде до появи у нашому суспільстві неприпустимих геростратових вимог знищити згадані зображення", - стверджує історикиня.

Тенденція може бути небезпечною через те, що пам'ятки архітектури мають охоронюваний статус. Зокрема, Софію внесено до Списку ЮНЕСКО, а відтак, від нівечення пам'ятки постраждає не лише українська, а й світова культурна спадщина.

Символ не російської, а Візантійської імперії

За її словами, двоголовий орел був символом ще Візантійської імперії часів правління династії Палеологів (в 1261-1453 рр). Він означав "втілену у Христі двоєдність" царської і архієрейської влад. А в архітектурі початку ХVІІІ століття, коли, зокрема, було збудовано лаврську дзвінницю, ці елементи з'явилися з подачі тогочасного гетьмана Івана Мазепи, який добре розумівся на символіці Візантії.

"До того ж, в той час відносини Мазепи з російським царем Петром I різко погіршилися, тож гетьман, який незабаром повстав проти нього, аж ніяк не міг прославляти тут хижий російський царат, - вважає Надія Нікітенко. - Насправді гетьсан, який, вочевидь, вбачав у образі двоглавого орла на українських пам'ятках історичні символи національної суверенності, прославляв Українську державу і себе, як її очільника".

Вважається, що росія привласнила герб з двоголовим орлом у XV. Туди його привезла онука останнього візантійського імператора Костянтина XI, коли вийшла заміж за Іоана ІІІ - діда Івана Грозного.

Що можна побачити на дзвінниці лаври

Нагадаємо, 22 листопада вперше за 30 років Велика лаврська дзвіниця буде повністю доступною для відвідування киянами та гостями міста. Це стало можливим завдяки проведенню реконструкції її верхніх ярусів. Дотепер найвищі були недоступні для відвідувачів. 

На першому поверсі дзвіниці раніше зберігалися монастирські архіви. Сьогодні тут розташований виставковий зал. На другому рівні містилася бібліотека монастиря, на третьому – великі дзвони, а на четвертому – карильйон. Це куранти з 8 тонів, з яких кожні п’ятнадцять хвилин лунає діатонічна гама. Годинник було побудовано 1903 року на замовлення Духовного Собору лаври, проте в ньому немає ані годинникової стрілки, ані циферблату - лише 8 дзвіночків. Вага механізму - 4,5 тони.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.