Колекціонери скуповують київську порцеляну: скільки коштують 70-річна бариня та Царівна-лебідь на аукціонах

На аукціонах у Києві, та й поза межами України, колекціонери скуповують порцелянові фігурки, що виготовлялися на столичному експериментальному кераміко-художньому заводі з середини XX сторіччя. Причому, за деякі з них готові платити кругленькі суми. Так старенькі порцелянові німфи, балерини, казкові персонажі, кумедні малючки та герої творів Гоголя стають не прикрасами у сервантах, а експонатами приватних колекцій. 

У столиці найбільші колекції статуеток Київського експериментального кераміко-художнього заводу зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва та у музеї “Київська порцеляна”. І, звичайно, це споконвічний предмет інтересу колекціонерів фарфорових виробів.

Причому судячи з оголошень на профільних платформах, в Україні київські статуетки найчастіше цінуються вище, ніж фігурки знаменитої німецької порцелянової мануфактури Wallendorf. Та й виглядають, на наш непрофесійний погляд, “живіше” та цікавіше, ніж нескінченні бліді балерини та фрейліни найстарішого європейського виробника порцеляни.

І в цьому заслуга не лише різноманітності “персонажів” та джерел для створення образів, а й майстерності найкращих художників та скульпторів порцеляни, які у різні роки працювали на кераміко-художньому заводі. Наприклад, зараз на профільних платформах можна знайти статуетку Царівни-лебеді - справжній витвір мистецтва, в якому можна довго розглядати кожну найдрібнішу деталь. Ціна чимала - 7 тис. грн, але вважається "середньою" через заводський дефект: у Царівни вм'ятина на долоні, як пишуть колекціонери, через недолив порцеляни.

Є авторські роботи знаменитого українського скульптора-кераміста Ольги Рапай, яка працювала на КЕКХЗ у 50-80-х роках XX століття, і чиї авторські виставки у 90-ті відбувалися в Парижі. Наприклад, статуетку "Бариня", виготовлену 1950 року, можна купити за 3700 грн. Продавець повідомляє, що за таке довге життя Бариня збереглася у відмінному стані, не рахуючи потертості на лікті.  Або "Бандуристку", зроблену Ольгою Рапай на початку 50-х років. За її бездоганний 70-річний вигляд просять 4800 грн.

Окремим жанром для скульпторів КЕКХЗ були літературні персонажі. Так, наприклад, зараз можна купити скульптурну групу “Черевички” - Оксана, яка приміряє башмачки від цариці, і Вакула, що їх доставив. Ця чудова пара коштує 5990 грн. Або “Садко” з гуслями та мешканцями морського дна – лише 1000 грн. Є, звісно, ​​і козаки: можна поторгуватися за Карася із “Запорожця за Дунаєм” – його стартова ціна 2700 грн. А можна "замахнутися" і на Мамая з люлькою, який оцінений у 3200 грн.

У вересні 2024-го Київському кераміко-мистецькому заводу виповнилося б 100 років. Його називали унікальним виробництвом, яке розпочалося з майстерні з виготовлення керамічних фарб, в якій працювало троє людей, а вже через 10 років набуло статусу експериментального керамічного заводу Укрфарфорфаянстресту. У 40-ті роки тут вперше стали виготовляти порцелянові вироби з петриківським розписом, і займалися цим учениці Тетяни Пати – засновниці цього відомого усьому світу стилю.

А в 50-ті вперше було випробувано метод фотокераміки – на заводі почали випускати сервіз “Київ” із фотографіями знакових столичних об'єктів. Продукцію КЕКХЗ експортували до Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, Канади, Італії, і тепер вже неможливо підрахувати або навіть уявити, де можуть жити наші Вакули, козаки Мамаї, барині, іспанські танцівниці та балерини.

У Кличка відхрестилися від скульптури Дівчинка на подушках

Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що міський голова Києва Віталій Кличко відхилив петицію, в якій вимагали повернути на Пейзажну алею відому скульптуру.  Він відповів, що підтримує удосконалення урбан - простору у місті, але столична влада не має відношення до саме цього твору.

«Скульптурні композиції авторства Костянтина Скритуцького за кошти бюджету міста Києва не виготовлялися, на балансі профільних служб не знаходилися. За наявною відкритою інформацією, скульптурна композиція «Дівчинка на подушках», як і скульптурна композиція «Маленький принц», знаходяться біля майстерні Костянтина Скритуцького», – написав Кличко.

Саме тому, пише міський голова, слово «повернути» у контексті петиції недоречно, оскільки скульптури й так перебувають в автора.

Також ми повідомляли, що у Київради та КМДА розійшлися думки щодо відновлення "Дівчатка на подушках". Постійна депутатська комісія із захисту культурної спадщини підтримала відновлення скульптури одностайно, проте профільний Департамент КМДА висловив незгоду, кажуть, немає домовленості місцевих мешканців.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• У Києві продають запальні килими від майстрів-афганців з палаючим Кремлем та російським крейсером
• Пригоди Майкла Дугласа у Києві: відкриття в Лаврі, селфі біля сталевої матері і чарка з Клопотенком
• Творив Re:Formу духу з липи Петра Могили: стало відомо, чим займався київський скульптор Скритуцький
• Задовго для реставрації: з Головпоштамту у Києві зникла частина керамічного панно відомої художниці