ТОПТЕМА:

Відключення світла у столиці

12:54, 02 серпня

Київ на карантині: у парках і скверах столиці оголошено особливий режим через комаху з російським слідом

Небезпечний шкідник, вузькозлатка ясенева смарагдова, становить реальну загрозу для дерев столиці, адже рослини, які та заселяє, засихають впродовж 1-2 років

Богдан Пономаренко Редактор

Шкідник дерева карантин парки сквери Києва — В лютому 2024-го через вузькозлатку комунальники спиляли цілий масив парку на Солом'янці

На усій території Києва запроваджується карантин через небезпечного шкідника дерев – вузькозлатки ясеневої смарагдової. Ця комаха становить реальну загрозу для дерев столиці, адже рослини, які заселяє вузькозлатка, засихають впродовж 1-2 років. Після того, як ще взимку 2024 року карантин оголосили у Солом'янському парку, комунальники просто спиляли там усі заражені дерева. Що ж чекає на парки та сквери Києва нині, розібрався Інформатор.

Санітарна утилізація - лише насамкінець

Карантин в усіх 127 парках и 500 скверах Києва запроваджується за поданням Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби. Підстава - виявлення небезпечного шкідника дерев, вузькозлатки ясеневої смарагдової, про це повідомляє КМДА. Заходи поширяться на всю територію Києва, і вони передбачають низку дій, які посадовці прописали окремо.

Проведення візуальної перевірки дерев для визначення наявності карантинного організму;
Відбір зразків і направлення їх на фітосанітарну експертизу;
Здійснення фітосанітарних процедур, зокрема обробка заражених дерев під дією механічних, хімічних або термічних факторів;
У випадках, коли технічна переробка не може забезпечити належний рівень фітосанітарного захисту – санітарна утилізація виявлених пошкоджених дерев.

На даний момент карантин ще не запроваджено, він почнеться, щойно КМВА видасть відповідне розпорядження, і воно буде опубліковане у офіційному друкованому виданні/на сторінці у Інтернеті Держпродспоживслужби України. Оскільки загроза стосується винятково дерев, забороняти гуляти парками чи вигулювати там домашніх тварин не буде. А от з деревами ситуація докорінно інакша.

Не боїться інсектицидів

Вперше шкідника виявили у Києві восени 2023 року. КМВА видало розпорядження про карантин у Солом'янському парку 10 жовтня, після цього комунальники досліджували дерева впродовж півтора місяців - і вже 31 січня почали пиляти стовбури та стягувати їх в одне місце, щоб не допустити розповсюдження шкідників. В документі, що опублікували комунальники, була згадка про те, що деревину не можна переміщувати із зараженої зони, її необхідно утилізувати та провести фітосанітарні процедури.

В лютому 2024-го комунальники спиляли декілька сотень дерев у Солом'янському парку Києва через вузькозлатку

Проблема в тому, що на вузькозлатку майже не діють інсектициди. Саме тому найефективніше рішення - саме утилізація зараженої деревини. Шкідник загрожує багатьом деревам - в'язам, горіхам, тополям, осикам, кленам, березі, вільсі, дубу, грабу. Проте ясеню найбільше: якщо поширення вузькозлатки продовжиться, ця порода дерев може навіть зникнути взагалі - рослини, заражені комахою, сохнуть за 1-2 роки.

"Традиційні хімічні методи захисту не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення шкідника. Єдиним способом знищення златки на цей момент залишається вирубка і знищення уражених дерев", — пояснили у КП УЗН Солом'янського району.

Зважаючи на повідомлення КМДА, санітарна утилізація буде застосовуватись лише насамкінець, коли усі інші методи боротьби зі шкідником вже виявились неефективними. Втім, загроза паркам та скверам Києва є прямою - взимку 2023-го саме таким чином вирішили діяти комунальники на ділянці парку, зараженій шкідником.

Російський слід вузькозлатки

Цікавою подробицею є походження вузькозлатки в Україні. Для наших країв ця комаха екзотична - вона розповсюджена у азійських країнах, а також Північній Америці. До нас завітала порівняно нещодавно: вперше її виявили на Луганщині у вересні 2019-го, куди шкідник потрапив, найбільш ймовірно, з території росії. Відтак, у 2021-му на Луганщині та у Харківській областях вузькозлаткою були заражені вже десятки гектарів лісів.

При цьому помилки бути не може: у феромонові пастки поблизу озера Вербного у липні потрапили саме ці комахи (справа)

Також, за інформацією Держпродспоживслужби, на території Європейського континенту вузькозлатку вперше виявили в Москві у 2005 році під час досліджень, що проводяться для з’ясування причин загибелі ясенів. До 2012 року шкідник поширився в радіусі близько 250 км навколо столиці РФ. Наразі поширення продовжується на північний захід, наближаючись до кордонів із Європейським Союзом.

Де у Києві є заражені вузькозлаткою місцини, та що відображатимуть на онлайн-мапі дерев

Нагадаємо, лише напочатку липня Інформатор писав про те, що у столиці виявлено нові місцини, заражені небезпечним шкідником, смарагдовою ясеневою вузькозлаткою. Під загрозою - ботанічний ландшафтний заказник "Озеро Вербне", що тягнеться вздовж просп. Степана Бандери на Оболоні, сквер на цьому ж проспекті біля ТРЦ Blockbuster Mall. Також комах помітили у ще одному сквері, на Оболонській площі (вул. Йорданська, 26) та зелених насадженнях біля будинку по просп. Івасюка, 65. Усі дерева на карантині, це може означати, що комунальники просто спиляють їх - адже вивести комаху просто неможливо.

Ще раніше, напочатку 2024-го, ми повідомляли, що у Києві вирішили створити онлайн-мапу дерев. Заступник голови КМДА Володимир Прокопів тоді повідомляв, що до реєстру вже внесено більше за 200 тисяч рослин. Втім, це вже далеко не перший "підхід до штанги" міської влади у питанні інвентаризації зелених насаджень, і попередні завершилися лише заявами. А екологи кажуть: йдеться про карту заради карти, і ефективність такого заходу буде невеликою.

Зараз читають на Інформаторі

22:09

Нацполіція заблокувала Telegram-канал, який обіцяв жахливі теракти у школах Львова: Садовий заявив, що неясно - це ІПСО чи реальні погрози