Зрубали - Викреслюємо: чому у Києві хочуть створити онлайн-карту дерев і що не так з цим планом

Про створення онлайн-мапи дерев у Києві повідомив заступник голови КМДА Володимир Прокопів. Каже: до реєстру вже внесено більше за 200 тисяч рослин. Втім, це вже далеко не перший "підхід до штанги" міської влади у питанні інвентаризації зелених насаджень, і попередні завершилися лише заявами. А екологи кажуть: йдеться про карту заради карти, і ефективність такого заходу буде невеликою.

Про те, що у Києві "оцифровано" понад 203 тисячі зелених насаджень, йдеться у повідомленні Прокопіва на сайті КМДА. До реєстру додають фото, точну локацію, вид, діаметр стовбуру і висоту. Чиновник каже, що така мапа - крок до відкритості даних і чіткої інвентаризації дерев та їх стану. Директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний додає: на мапу нанесли вже вулиці усіх 10 районів столиці.

"Зараз наші колеги з комунальних підприємств закінчують "оцифровувати" дерева в парках та скверах столиці. Чудові результати маємо в Деснянському районі, де робота з наповнення карти вже повністю завершена. Також гарні результати показують Солом’янський, Святошинський та Дніпровський райони – там наповнення майже завершене", - каже Возний.

Саму карту широкому загалу поки не показали. Возний каже: КМДА співпрацює з правоохоронними органами, щоб зробити це безпечно. У онлайні є одна з попередніх ітерацій мапи з деревами, проте вона покриває лише центральну частину міста від бул. Миколи Міхновського на півдні до перетину вулиць Новокостянтинівської та Електриків на півночі, і від Набережного шосе до вул. В'ячеслава Чорновола на заході. Щоправда, вона досить детальна, і схематично відображає наявність кожного дерева на вулицях чи у скверах центру Києва (про достовірність питання окреме).

Дві попередні спроби КМДА

Втім, навіть ця карта - не перший "підхід до штанги" міської влади у розрізі спроб створити мапу зелених насаджень. У березні 2020-го КП "Київзеленбуд" вже презентував інтерактивну карту висадки дерев. Киян навіть закликали звертатися до відповідальних осіб і пропонувати локації для висадки "ідеальних для умов міста" дерев - ясена, в'яза, горобини, берези, дубу, яблуні тощо. Втім, наразі посилання на карту не працює, відповідно, немає і контактів відповідальних осіб.

А у травні 2022-го тему карти дерев знову підняв начальник Управління екології та природних ресурсів Олександр Возний. Тоді він гордо назвав себе "менеджером сектору екології" і розповів, що онлайн-карта зелених насаджень планується до розробки, причому не лише для парків та скверів, а "абсолютно для усіх дерев на балансових територіях міста". Втім, працюючу карту не показали і тоді. Зрештою, питання обліку дерев піднімають знову.

"Зрубали? - Викреслюємо!"

У доцільності створення такої карти є сумніви в екологів. Кажуть: по-перше, незрозуміло, яким буде кінцевий ефект - і чи каратимуть порушників, що вирубують зелені насадження, скажімо, у заповідних зонах, чи просто "викреслюватимуть" зрубані дерева. По-друге, мова йде лише про ті території, що знаходяться на балансі міста (у своєму повідомленні Володимир Прокопів чітко дає зрозуміти, що йдеться саме про міські землі).

"Якщо вже починати таку справу, то тільки для міста в цілому. Адже інакше вийде, що велика частина дерев росте на території ЖК, окремих користувачів, як-от Києво-Печерська лавра чи Київський зоопарк. А є й такі території, які зовсім нікому не належать, як урочище "Циганщина" біля Феофанії, наділення якого заповідним статусом ми поки безуспішно вимагаємо від влади міста. Там є величезна ділянка дубово-грабового лісу, "Дубова діброва", і вона знаходиться під загрозою вирубки, бо ми вже бачили позначення у кадастрі, де пишеться, що територія призначена до забудови", - каже Інформатору очільник Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

Фахівець вважає, що у ефективності такого інструменту, як карта дерев міста, хай навіть його буде презентовано публічно, є сумніви. Натомість він радить зосередитися на створенні кадастру з віковими і видатними деревами, що ростуть у заповідних зонах і не тільки, але усі є важливими точками ландшафту, чи історичними деревами.

"Їх таких значно менше, ніж усі мільйони звичайних міських дерев, і, на відміну від них, усі ці віковічні дуби та каштани треба зберегти, лікувати, вчасно ставити підпірки", - резюмує Борейко.

До того ж, каже еколог, у Києві є лісництва, які форально належать до "Київзеленбуду", втім, мають величезну площу. Відтак, наскільки детально зможуть зробити "мапу дерев" у Конча-Заспі, чи у Дарницькому і Святошинському лісництвах, - питання риторичне.

Бобри активно точать дерева у двох кроках від метро

Зазначимо, що однією з природніх небезпек для київських дерев, принаймні тих, що знаходяться біля озер, є бобри. Інформатор вже знайшов свіжі сліди водоплавних гризунів, причому буквально у двох кроках від метро: тварини гризуть стовбури дерев і зовсім не бояться, що їх упіймають.

Між тим, днями у КО "Київзеленбуд" відзвітували про очищення більш, ніж 5,5 тис дерев від омели. Зелений паразит, що живиться соками дерев, став справжньою проблемою для київських зелених насаджень - а найбільше страждають від нього осокори, верби та липи.