Комахи з російським слідом: хто насправді винуватий у вирубці дерев посеред Солом'янського парку Києва

У Солом'янському парку вирубили кількадесят дерев. Ще 31 січня місцеві мешканці зафільмували, як комунальники пиляли стовбури і стягували їх у одне місце, а напочатку лютого з'явились світлини вже самих пеньків та деревини, зваленої докупи на газоні. Київська міська військова адміністрація пояснює необхідність вирубки тим, що дерева були заражені небезпечною комахою, на яку не діють звичайні засоби. Та навіть попри запевнення комунальників - мовляв, навесні тут знову висаджуватимуть дерева, - місцеві ставляться до карантинних заходів з недовірою.

"Локалізувати та ліквідувати"

Розпорядження КМВА про запровадження карантинного режиму у парку по вул. Солом'янській було видано ще 10 жовтня минулого року. В документі йшлося про те, що у парку виявлено небезпечну комаху, "вузькозлатку ясеневу смарагдову", потрібні карантинні заходи (деревину не можна переміщувати із зараженої зони, її необхідно утилізувати, проведення фітосанітарних процедур тощо).

Відомо, що цей шкідник загрожує багатьом деревам - в'язам, горіхам, тополям, осикам, кленам, березі, вільсі, дубу, грабу. Проте ясеню найбільше: якщо поширення вузькозлатки продовжиться, ця порода дерев може навіть зникнути взагалі - рослини, заражені комахою, сохнуть за 1-2 роки. При цьому на шкідника майже не діють інсектициди, через що, власне, і було прийнято рішення про "локалізацію та ліквідацію вогнищ вузькозлатки".

"Традиційні хімічні методи захисту не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення шкідника. Єдиним способом знищення златки на цей момент залишається вирубка і знищення уражених дерев", — пояснили у КП УЗН району.

Російський слід вузькозлатки

Цікавою подробицею є походження вузькозлатки в Україні. Для наших країв ця комаха екзотична - вона розповсюджена у азійських країнах, а також Північній Америці. До нас завітала порівняно нещодавно: вперше її виявили на Луганщині у вересні 2019-го, куди шкідник потрапив, найбільш ймовірно, з території росії. Відтак, у 2021-му на Луганщині та у Харківській областях вузькозлаткою були заражені вже десятки гектарів лісів.

Втім, місцеві мешканці все одно ставляться до необхідності вирубки дерев із недовірою. У Facebook-спільноті "Соломенка Киев" вони діляться підозрами: мовляв, як скоро у парку буде зведено новий ресторан.

"Була інформація, що типу дерева хворіють і в парку карантин. Думаю, що знову щосб будуть будувати, як завжди", - зазначає Мариша Остапенко. - "Не думаю, що карантин у парку для забудови, скоріше для потреб оборони міста", - додає Олександр Тимощук. "Читала, що буде паркінг", - доливає масла у полум'я Наталія Супрун.

Щоб перевірити достовірність і документальне підтвердження порубки, з представниками КП УЗН Солом'янки зв'язалися представники ГО "Захистимо Солом'янський парк". Повідомили: копії актів комунальники надали, а шкідники дійсно є у деревині. Тож дерева дійсно необхідно видалити. Навіть більше - у КП УЗН Солом'янки, кажуть активісти, навіть просять мешканців району надсилати пропозиції про ті породи дерев, які вони хотіли б бачити у парку.

У Києві помирають історичні дерева, а біля озер активізувалися бобри

Нагадаємо, Інформатор розповідав про те, що Київ поступово втрачає видатні та історичні дерева. Так, за останній час було повністю знищено цінний каштан Шевченка, що ріс на території Видубецького монастиря. Також була пошкоджена липа Петра Могили, що знаходиться у історичній частині міста - у самому началі Андріївського узвозу. Зрештою, буревій зламав одну з великих гілок дубу Крістера у Подільському районі Києва, що також є ботанічним пам'ятником місцевого значення.

Також ми писали, що у Києві з настанням морозів активізувалися бобри. Інформатор знайшов кілька дерев на озері Лебединому, що на Харківському житловому масиві, поточених водними гризунами. Слід зазначити, що рослини не було захищено металевими сітками чи хімічними розчинами - інакше тварини не змогли б дістатися до деревини.

Чи часто громадяни, покладаючись на знання закону, самі виступають за свою справу в суді? І як адвокати ставляться до таких самостійних захистів? Сергій Войченко, керуючий партнер адвокатського об'єднання «Войченко і Дульський», розповість про те, яким чином адвокати відносяться до самоучок у судових засіданнях та наскільки поширене це явище. Приєднуйтеся до перегляду та дізнайтеся більше про особливості самозахисту в суді.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.