17:48, 29 серпня

Дерусифікація триває: Київрада затвердила перейменування ще семи столичних вулиць

З мапи Києва зникнуть російський письменник, військовий, адмірал та партизан, а ще три вулиці змінять назву на всяк випадок

Олена Нікітіна Журналіст

У Києві триває деколонізація топоніміки - депутати Київради проголосували за перейменування сімох вулиць та провулків столиці. Щоправда, з переліку тих, що мали отримати нову назву, зникли російські письменники Тургенєв та Брюсов, поет Єсенін, філософ Чаадаєв, режисер Станіславський, лікар Боткін. Для них, до речі, кияни вже запропонували нові назви, які обирались голосуванням у Києві Цифровому. Та вочевидь Київрада візьметься за них згодом.

Як зазначив під час засідання 29 серпня мер Києва Віталій Кличко, “продовжуємо називати київські вулиці іменами наших Героїв-Захисників, зокрема, Героїв сучасної російсько-української війни”. Тож всі сім вулиць отримали імена загиблих українських героїв:

провулок Достоєвського в Подільському районі – на провулок Максима Кривцова, військовослужбовця та поета, відомого під псевдо Далі, що загинув на початку 2024 року;
вулицю Костянтина Заслонова в Дарницькому районі – на вулицю Геннадія Афанасьєва, колишнього політв’язня, активіста громадянського спротиву російській окупації Криму та військового, який загинув наприкінці 2022 року;
вулицю Нахімова в Подільському районі – на вулицю Миколи Кравченка, ветерана полку "Азов", начштабу партизанського загону "Чорний корпус", що загинув на початку повномасштабної війни;
вулицю Генерала Наумова у Святошинському районі – на вулицю Олега Мудрака, учасника російсько-української війни з 2014 року, який боронив Маріуполь та Азовсталь, брав участь у Широкинській операції, боях на Світлодарській дузі, у Дебальцево. Помер у 2023 році, за кілька місяців після повернення з російського полону.

Крім того, у переліку перейменованих опинилися не тільки “іменні” вулиці. Вешенський провулок, щодо якого дослідники топонімів з КМДА не спромоглися встановити, на честь кого саме його було названо у 1957 році. Вулиця Вузівська, яка виникла наприкінці 1940 - початку 1950-х років через розташовані на ній гуртожитки Київського інженерно-будівельного інституту. Та вулиця Стрілкова, чия назва виникла у 1944 році та вочевидь була пов’язана із подіями Другої Світової війни. Але так чи інакше, тепер вони теж матимуть нові назви:

Вешенський провулок у Деснянському районі - на провулок В’ячеслава Радіонова, льотчика, який загинув у лютому 2022 року при виведенні авіації з-під ракетного удару по аеродрому Василькова;
вулиця Вузівська в Солом’янському районі – на вулицю Максима Токарева, добровольця, який загинув восени 2022 року, врятувавши життя побратимам;
вулиця Стрілкова в Голосіївському районі – на вулицю Олега Дідушка, учасника Революції гідності та солдата Нацгвардії, що загинув під Дебальцевим у 2015 році.

Темпи перейменувань наростають: в області нові назви мають 316 вулиць

Нагадаємо, днями Інформатор повідомляв про те, що у семи районах Київської області перейменовано 316 вулиць, що нагадують про минулу залежність від Росії. Деяким вулицям повернули історичні назви, деяким – присвоїли імена українських вчених, художників, державних діячів. Загалом робота топонімічних комісій тривала 9 місяців. А найчутливіші питання допомагав вирішувати Український інститут національної пам'яті.

А на початку 2024 року ми писали про те, що у Києві перейменували в процесі дерусифікації та декомунізації ще десять міських об'єктів, зокрема проспект Повітрофлотський. Зміна назв міських об'єктів сприяє тому, що на карті столиці з'являються топоніми, пов'язані з історією нашої держави.

Зараз читають на Інформаторі

11:22

Російські війська вдарили по енергооб'єкту на Сумщині, загинула людина