Дарені коні: скільки Київ заплатив за те, щоб Кличко покатався у червоному вагоні метро

Віталій Кличко 4 квітня відзвітував про виведення на маршрут "зеленої" гілки столичного метро вже другого потяга з вагонів, що були передані Києву мерією Варшави. Протестував і написав на офіційному сайті: вагони сподобалися, зручні та гарні. Втім, зважаючи на вартість відновлення вагонів, їхній стан, а також на ціну доставки до Києва з Варшави - виникає питання про доцільність такого подарунка. Так, "дареному коневі в зуби не заглядають", але уся історія з проханням про передачу вагонів до столичної підземки з Польщі була від початку ідеєю однієї людини: Віталія Кличка.

200 млн грн за транспортування з Польщі

Міський голова пише, що на маршрут випускають вже другий потяг з подарованого Києву рухомого складу. Це - десяток вагонів. Усього Київ отримав 60 одиниць, і, на перший погляд, це дійсно щедра пропозиція. Якщо не вдаватися в деталі - а саме лише транспортування їх до столиці стало у сотні мільйонів гривень.

Так, Інформатору вдалося знайти тендер, що оголошував КП "Київський метрополітен" ще у вересні 2023 року на "транспортно-експедиційні послуги з організації міжнародного перевезення вантажу автотранспортом". У технічній документації йшлося саме про доставку вагонів метро до Києва: вказувалося, що йдеться про перевезення 24 вагонів моделей "81-572" та "81-573", вага яких складала 33,5-34 тони.

Спецоперація з їх доставки з Варшави у Київ, яку провело ТОВ "Порто Трейд", стала міському бюджету у 75,8 млн грн. А це, зазначимо, - лише третина від усього рухомого складу, що було доставлено до Києва. Відтак, остаточна сума за транспортні послуги могла скласти близько 200 млн грн.

Дефіцитні візки для вагонів

Друге питання - відновлення вагонів. Низка пабліків писала про "різні умови експлуатації рухомого складу" у Києві та Варшаві, вказуючи на зношеність рухомого складу. І це ж зазначали офіційно у самому метрополітені - лише обережніше: "Попри те, що рухомий склад однієї серії, є багато розбіжностей".

Транспортні пабліки підмічали також технічну деталь, про яку відомо лише фахівцям із залізничної сфери: ширина колій у метро Варшави складає 1435 мм. А у Київській підземці вона ширша - 1520 мм, так само, як і на звичайній залізниці. Доречі, саме тому вагони везли автовозами, а не переганяли залізницею: різна ширина колій вимагає різних візків, на яких їхатимуть вагони.

Зазначимо, що саме візки є одним із найбільш дорогих та зношуваних елементів, що є у вагоні. Закупівля їх для 60 вагонів одразу коштувала б ще сотень мільйонів гривень - ймовірно, тому у повідомленні від серпня 2023 року, розповідаючи про отримання чергової партії польських вагонів, у КП "Київський метрополітен" запопадливо повідомили: фахівці підприєматва "вивчають отримані раніше вагони".

"Отриманий рухомий склад використовуватимуть у першу чергу як технічний донор. Також завдяки цим вагонам сформують резерв запчастин для подальших ремонтів діючих поїздів столичного метро", - написали у КП.

Можна припустити, що якраз візки й стали головною проблемою. У своєму повідомленні від 4 квітня про "зручні вагони" Кличко стверджує - ще частину з отриманих вагонів адаптують і додадуть до рухомого складу, зокрема, йдеться про ще 2 вагони "до кінця літа цього року". І нам вдалося знайти тендер, оголошений за день до поїздки мера у зручному червонястому вагоні.

30 млн за комплектуючі на два потяги

Так, Інформатор знайшов у датабазі ProZorro оголошення про проведення тендеру, яке було оприлюднено у середу, 3 квітня. Згідно з ним, столичний метрополітен планує придбати устаткування та візки (один з найдорожчих та найбільш зношуваних елементів, що є у вагоні) для принаймні десятка вагонів. Сам тендерний аукціон призначено на 15 квітня, а початкова сума складає майже 29,5 млн грн.

КП "Київський метрополітен" замовлятиме 7 передніх та стільки ж задніх рам візка для моделі "81-717" (це так звані "номерні" вагони - саме такі Києву передав Варшавський метрополітен). Також дозамовить 5 передніх та задніх рам для вагонів, що курсують київською підземкою зараз - моделі "81-714" (теж звуть "номерним", але має дещо іншу компоновку). Замовляють і балки центрального підвішування вагонів - вони призначені для підрессорювання кузовів відносно рами візків.

Крім цього, київська підземка замовляє менші, "штучні" обсяги обладнання для окремих вагонів - повідцеві рами візку ззаду та спереду для "номерних" вагонів різних компоновок тощо. Загалом устаткування, яке КП "Київський метрополітен" закупатиме через тендер, призначене для більше, ніж десятка вагонів (відтак, йдеться, ймовірно, про принаймні пару потягів).

Третина мільярда за "гуманітарну допомогу"

Відтак, можемо вмикати калькулятор. Деякі з тих вагонів, які тягли до Києва за 200 млн грн, спишуть як безнадійні. Кличко і сам пише, що частину з отриманих вагонів Київ використовуватиме, як технічних донорів (якщо з них буде, що брати - адже Україна і сама виробляє вагони на Крюківському заводі, тож, можливо, переставлятимуть якісь неважливі запчастини). Для тих, що таки можна запустити в рух, - необхідно купляти дорогі візки.

Якщо принаймні половину вагонів ще можна буде реанімувати (а подейкують, що їхній відсоток нижчий за 50%), - витрати сягнуть вже 300 млн грн включно з доставкою та переобладнанням, і мова лише про самі візки: скільки коштуватиме робота, інші деталі, перешивка салону тощо - окреме велике питання. Можна припустити, що до фінальної суми додасться ще 30-40 млн грн.

Відтак, "виходимо" на повноцінну третину мільярда гривень, або 7,8 млн євро за нинішнім курсом. А вартість одного новенького вагону метро, за словами колишньої очільниці прес-служби КП "Київський метрополітен" Наталки Макогон, становить 1-1,3 млн євро у залежності від комплектації. Тобто отримавши 60 вагонів з Польщі і запустивши частину з них, Київ одночасно витратив еквівалент вартості семи, або й восьми нових вагонів.

Відділ кадрів та антикриз: що відбуівається на Хрещатику, 36

Нагадаємо, раніше Інформатор писав про те, що у КМДА можуть відбутися кадрові перестановки. Про це свідчать як обережні коментарі, які дають міські чиновники з приводу ситуації на транспорті, у екології тощо; так і неофіційні (але більш ефективні) барометри. Одним з них є Анна Мінюкова, "захисниця Кличка" і колишня ню-модель з Дніпра, що зараз є фахівчинею з інфраструктурних питань. Днями вона написала пост у Facebook про проблеми у Департаменті транспорту - це один з найбільш ресурсних та, відповідно, фінансово вигідних структурних підрозділів КМДА.

Також ми зазначали, що на Віталія Кличка посилився політичний тиск. А сам він переходить у наступ - причому, саме як політик, а не міський голова столиці. Такий висновок можна зробити з діяльності мера Києва, яку він провадить останній тиждень. Так, політик виступив з інтерв'ю на кількох майданчиках всередині країни та назовні; ймовірно, створив антикризовий штаб з політичних технологів і навіть видав газету власним коштом - Інформатор нарахував у ній цілу 21 світлину політика. Ми розповіли про те, що відбувається у Києві насправді і якими є політичні перспективи Віталія Кличка-мера.