Чому у Києві просто з-під землі б'ють гейзери з води: пояснення експертів

Зранку у вівторок, 18 червня, мешканці Солом'янського району Києва спостерігали моторошне й водночас захоплююче видовище. Спочатку на вул. Стадіонній просто навпроти Південного залізничного вокзалу зірвало кришки каналізаційних люків, просто на очах в очевидців утворилися справжні "гейзери" з води. За годину аналогічна аварія системи трапилася на вул. Донецькій в кількох кілометрах звідти - щоправда, без драматичних подробиць. При цьому вже декілька днів у місті немає потужних злив на кшталт тих, що пройшли минулого тижня, перетворивши столицю на східноєвропейську Венецію. Інформатор розібрався у тому, через що в Києві б'ють "гейзери", і що не так з трубопроводом та глобально - каналізацією.

18 червня у Солом'янському районі Києва виник новий фонтан через гнилі труби водоканала. pic.twitter.com/0llxoZjbLZ

— Інформатор (@informatorua) June 18, 2024

"Оскільки погано завжди, ніхто й не переймається"

Трубопроводи столиці перевантажені та виснажені. Що й показують періодичні прориви системи під час випробувань, зокрема на Деміївській площі. Але, за словами фахівців, у випадку з Солом'янським районом йдеться, радше, про каналізаційну мережу. Саме вона дає такий "гейзерний" ефект.

І насправді у столиці є дві каналізації. Перша, "головна", веде від будинків та промислових об'єктів. Друга - "зливна" - відводить дощову воду, яка потрапляє до неї через зливостоки. Обидві мають свої проблеми, обидві - у вкрай критичному стані, кажуть експерти з питань ЖКГ.

"Зливна каналізація застаріла й перевантажена - на неї впливають хаотична забудова і механічне руйнування. Скажімо, на Дарниці під час ремонту дороги зливостоки просто закатали в асфальт - тож воді тепер просто немає, куди подітись", - розповідає Інформатору фахівець, голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Також з причин занепаду зливової каналізації Попенко називає відсутність її модернізації - банальне збільшення обсягів, каже він, дало б можливість уникнути ситуації з автівками, що застрягають посеред водного плеса на великих дорогах Києва. Є проблема і з підтриманням вже існуючих мереж.

"Я у багатьох країнах спостерігав за тим, як комунальники чистять зливову каналізацію. Під'їжджає спеціальна установка, знімається решітка зливостоку, туди встромляють шланг і починають чистити під тиском. В нас це роблять лише коли вже зовсім погано - а оскільки погано в нас завжди, то ніхто й не переймається", - іронізує Попенко.

Гейзери утворилися через перевантаження

Але найімовірніше, що у випадку з Солом'янкою аварія відбулась саме на "звичайній" каналізації. А в неї проблем дещо більше у порівнянні зі зливною: як пояснює Інформатору Крістіна Ненно, експертка з питань ЖКГ та містобудування, проблема для Києва є комплексною і складається з кількох аспектів.

"Перший, найголовніший, - навантаження (саме через нього й утворилися саме ці "гейзери"). Біда в тому, що старі мікрорайони на кшталт тих, де сталася аварія, будувались разом із своїми мережами у 1970-ті - 1980-ті роки. Сьогодні зводять нові будинки поряд зі старими мікрорайонами: уявіть, що біля десятка п'ятиповерхівок зводять 25-поверхову новобудову на 1000 квартир. Вона одразу ж створює дисбаланс у системі", - пояснює Ненно.

Згідно з містобудівними правилами, забудовник ще на етапі підготовчих робіт підписує зобов'язання про заміну ділянок труб на більш ширший діаметр. А також заміну каналізаційних колін та колодязів, відтак, має прокласти всю нову інфраструктуру, щоб не створити додаткове навантаження на вже існуючі стоки. Але насправді нечистоплотні забудовники часто економлять на цьому, роблять незаконні "врізки" до існуючих мереж, або й зовсім лишають будинки без зовнішніх мереж.

Застарілість та засмічення мереж

"Друга причина - застарілість. 50-60 років тому каналізацію будували, закладаючи індивідуальний термін експлуатації для кожної труби залежно від того, де вона закладена. Тоді брали в розрахунок і ґрунтові води, і ймовірне навантаження. Замінювати труби мали б за тими документами - проте вже всі строки пройшли, а роботу не проводять", - каже Крістіна Ненно.

Серед винуватців є і чисто метеорологічне явище: тропічні зливи у Києві, не властиві нашому клімату. Так, 12 червня у КМДА повідомили, що в столиці за півдоби випала більше, ніж половина місячної норми опадів (46 мм проти норми у 74 мм на місяць). Такої зливи місто, кажуть, не знало останні 30 років.

Зрештою, одними з головних винуватців є... самі кияни. Точніше, їхні споживацькі звички. Обидва експерти стверджують, що каналізаційні мережі треба берегти від потрапляння всередину різноманітного сміття. І поки Олег Попенко міркує про те, що малі та середні бізнеси часто-густо викидають купками своє сміття просто біля урн, так, що під час дощу його підхоплюють потоки води і несуть до зливостоків, Крістіна Ненно додає: в киян, схоже, немає розуміння про те, що навіть проста ганчірка в унітазі рано чи пізно створить "затор".

"Люди недобросовісно ставляться до побутових відходів: цю культуру треба виховувати. Якби стоки не були настільки забиті, система б краще справлялася - а викидають і ганчірки, і футболки, і гігієнічні засоби. А тепер уявіть, що це робить будинок на 1000 квартир - звісно, труби забиваються, і потім "гейзер" вириває люки десь в іншому місці, бо утворилась пробка, а воді фізично потрібен інший вихід", - каже Крістіна Ненно.

Водопостачання для киян здорожчало на чверть, а найбільша аварія сталася у січні

Нагадаємо, Інформатор писав про те, що із 1 травня Київводоканал та Київтеплоенерго підвищують для киян плату за абонентське обслуговування. Так, постачання гарячої води (без врахування витрат на обслуговування та заміну лічильників) буде коштувати 22,08 грн, тобто збільшиться на 6,73 грн. Основною причиною підвищення вартості у КМДА називають зростання прожиткового мінімуму і здорожчання виробничих матеріалів.

А найбільша аварія на каналізації трапилася ще у січні 2024-го. Прорвало мережі на вул. Жуля Верна, що на Борщагівці: водою залило автівки та проїжджу частину вулиці, що за умови низької температури ускладнило роботу комунальних служб - нечистоти просто замерзли б, якби їх швидко не прибрали.