Бруд, бентега та жучки: як обрали нового ректора Київської політехніки та що він глобально змінить

Читать на русском

Вибори пройшли драматично: обидва кандидати застосовували свої напрацьовки, один з них скаржився на "чорні" технології з боку конкурента, інший об'єднувався з колишніми супротивниками

Читать на русском
Вибори КПІ, Згуровський, Мельниченко, технології
Один з кандидатів знайшов обладнання для "прослушки" у своєму кабінеті та викликав спецслужби

Вибори пройшли драматично: обидва кандидати застосовували свої напрацьовки, один з них скаржився на "чорні" технології з боку конкурента, інший об'єднувався з колишніми супротивниками

У флагмані технічної освіти країни, НТУУ КПІ ім. І. Сікорського, змінився ректор. В другому турі на виборах 18 червня переміг чільний проректор університету з навчальної роботи, Анатолій Мельниченко. Ваги цій події додають дати: попередній очільник вишу, Михайло Згуровський, обіймав посаду 32 роки - з 1992-го, тож його рішення піти у відставку можна назвати давно назрілим. А от що кажуть про нового ректора самі студенти, які плани він декларує на новій посаді і чи чекати на зміни - дізнався Інформатор.

За що саме точилася боротьба

Вибори були драматичними. Як писав вже Інформатор, Михайло Згуровський попередив, що піде з посади без вороття, заздалегідь. Тому в університетській спільноті готувалися до справжніх перегонів. "Царство" чимале: 18 факультетів, 7 навчально-наукових інститутів (у т.ч. військовий), спільний факультет машинобудування, філіал у Славутичі, 15 НДІ та наукових центрів, власне конструкторське бюро.

Власне, самий процес голосування та підрахунку виглядав так; результати по кожному бюлетеню оголошувалися вголос
Самий процес голосування та підрахунку виглядав так: результати по кожному бюлетеню оголошувалися вголос, а процес транслювали в Мережу

Самих лише бакалаврів готують за 125 спеціальностями, спеціалістів - за 115. А викладацький склад - це 10 академіків та членів-кореспондентів НАН України, більш, ніж 500 професорів, більше тисячі доцентів. І це ще не все. В КПІ є потенційно дуже приваблива "годівничка" - чималі ділянки землі у Києві, які колись планувалися під будівництво навчальних корпусів, проте нині вже активно забудовуються житловими комплексами (за 11 років на територіях вишу виросли 4 висотки та єдиний гуртожиток).

Реальних претендентів на посаду ректора було двоє: окрім Анатолія Мельниченка, який зрештою набрав більшість голосів делегатів від студентства (1256 бюлетенів, або 39,18% від загальної кількості виборців), це ще один проректор - з навчально-педагогічної роботи Олексій Жученко (945 голосів, або 29,48%). Допитливі студенти порахували: коли попередник, Михайло Згуровський, став ректором, Мельниченкові було вже 12 років, а Жученкові - лише 7.

Двоє з трьох претендентів, що відсіялися на І етапі - Марія Скулиш (завкафедри інформтехнологій в телекомунікаціях Навчально-наукового інституту телекомунікаційних систем) та Сергій Стіренко (завкафедри Обчислювальної техніки) підтримали Мельниченка, зробивши разом з ним світлину, де склали руки у стилі "ми - єдина команда" на сходах головного корпусу КПІ.

Колишні конкуренти підтримали Анатолія Мельниченка, який зрештою став новим ректором
Колишні конкуренти підтримали Анатолія Мельниченка, який зрештою став новим ректором

Жучки та звинувачення в адмінресурсі

А далі - у справу включилися політтехнології. Для "зливів" кандидати використовували найбільш зручний інструмент, Telegram-канали: так, у одному з них, "Батальйон "Монако" на 900 тисяч підписників, публікували повідомлення на користь кандидата Жученка ("технар з багатим досвідом..."), протиставляючи йому Мельниченка ("гуманітарій, який може не впоратись з управлінням тенічним університетом").

Сам Жученко розповідав про виявлений "жучок" у своєму робочому кабінеті. А в останньому "передвиборчому" зверненні у неділю він зазначив, що на нього "виливали бруд", а також звучали пропозиції до нього про зняття кандидатури. Ймовірно, мав на увазі повідомлення про "застосування адмінресурсу" в соцмережах - нібито він, як кандидат, викликав до себе заступників кафедр та "проводив роботу з агітації". Мельниченко ж записав лаконічне повідомлення, закликавши делегатів "зробити свій голос поштовхом до розвитку".

Такий пристрій кандидат Олексій Жученко, нібито, знайшов у себе в кабінеті. Фото: Facebook Oleksii Zhuchenko
Такий пристрій кандидат Олексій Жученко нібито  знайшов у себе в кабінеті. Фото: Facebook Oleksii Zhuchenko

Також почасти маніпулятивним можна назвати офіційне не-оголошення інформації про місце та час голосування в ІІ турі (укриття бібліотеки, з 09:00 до 15:00). Чомусь виш вирішив не робити анонс ані на офіційному сайті, ані на друкованих стендах. Відтак, "голосувальники"-делегати довідувались про все з неформальних джерел, як-от групи у Telegram.

Зазначимо, що будь-який із кандидатів все одно буде людиною зсередини системи вишу. Наприклад, переможець, Анатолій Мельниченко, з 2017 року значиться експертом у громадській організації "Світовий центр даних "Геоінформатика та сталий розвиток", яку очолює його попередник, Михайло Згуровський. Безумовною перемогою для реформи вищої освіти була б участь у виборах людини зі сторони - але цього разу навіть почесний президент Київської школи економіки, екс-міністр економіки Тимофій Милованов, який проявляв цікавість до посади (принаймні писав про це у Facebook), вирішив не спокушати долю.

Що обіцяє Мельниченко та чого чекають студенти

Отже, у виборах переміг Анатолій Мельниченко. Транзит посади триватиме до початку липня, коли Згуровський остаточно передасть йому свої справи. Мельниченко - кандидат філософських наук, професор. Походить з Ужгорода, у КПІ закінчив факультет соціології, є магістром з адміністративного менеджменту. Потім продовжив навчання в аспірантурі КПІ. Захистив дисертацію у 2006 році за спеціальністю "Філософія освіти".

Також має міжнародно-правову освіту (Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого), тричі стажувався у США та по одному разу - у Британії та Нідерландах. Працює у КПІ з 2001 року. Є автором та співавтором понад 170 наукових та навчально-методичних публікацій.

Якщо відкинути слова про славне минуле та героїчне сьогодення, Мельниченко підготував досить широку програму - на 7 пунктів. Головні з них - про системні перетворення в КПІ та цифрову трансформацію (управлінська оптимізація, незалежний аудит, справедлива система мотивації), побудову нової моделі економіки (про припинення забудови на землях вишу - ані слова, зате є про диверсифікацію джерел фінансування), підвищення якості освіти. А також пріоритет на безпеці й обороні держави - КПІ готуватиме фахівців для сектору безпеки й оборони та розширюватиме співпрацю з оборонно-промисловим комплексом.

А от самі студенти ще не певні, чи вдоволені новим ректором. Так, кілька людей розповіли Інформатору, що їхні знайомі, що були делегатами і голосували у вівторок, робили вибір, спираючись на програму кандидата та його дебати з супротивником - але глибокої переконаності у виборі в них не було.

"Хотілося б покращення матеріально-технічної бази. Дуже хочеться, щоб наш гуртожиток став сучасним - наразі він, м'яко кажучи, має "убитий" вигляд. Але найголовніше, хочеться, щоб у КПІ знову почалася справжня "низова" ініціатива студентів", - каже один зі студентів Інформатору.

Скільки заробляє ректор КПІ та чому студентів не покликали на Блінкена

Нагадаємо, у середині травня, під час неоголошеного раніше візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена і його виступу у КПІ студенти поскаржилися, що їх не покликали на зустріч. Нібито, почути виступ американського дипломата змогли не всі, хто мав таке бажання. Причина в тому, що про сам захід не було попереджено широке коло студентів всередині самого вишу.

Також ми розповідали про зарплати ректорів українських вишів: вони сягають від 400 тисяч гривень до понад 2 мільйонів гривень за рік. Найбільше у 2022 році заробив ректор Київського університету імені Драгоманова Віктор Андрущенко - трохи більше ніж 2 мільйони гривень. Його виш у рейтингу поданих заяв зайняв 15 місце. А от Михайло Згуровський посів друге місце із понад 1,8 мільйона гривень зарплати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.