Броварню на пивзаводі Ріхерта просять внести до пам’яток Києва: зареєстрована петиція

Колись мешканці столиці просили зробити на території колишнього пивзаводу парк «Юрковиця», а зараз просять не зносити одну з найстаріших будівель комплексу

забудовник, Київ, петиція
За проєктом стару броварню заплановано знести

На сайті електронних петицій 16 квітня 2024 року зареєстрували ініціативу з проханням захистити стару броварню родини Псьол від намірів забудовника. Для цього просять розробити історичну довідку та включити споруду до переліку пам’яток столиці. В іншому випадку замість броварні з’явиться новий мікрорайон Ріхерт&Парк, а про місце, де колись варили пиво, будуть розказувати по фотографіях. 

Стара броварня родини Псьол є найдавнішою збереженою спорудою, де виробляли пиво в Києві, а також найстарішою частиною комплексу пивзаводу Михайла Ріхерта.

Киян закликали підписувати нову петицію.
Киян закликали підписувати нову петицію.

 

«Проєкт нещодавно презентований забудовником A-development та представником бюро ініціативної архітектури GA передбачає знос частини історичної забудови Пивзаводу Ріхерта, зокрема і броварні Псьол, на догоду новому будівництву, а отже втрати ще одної сторінки історії Києва», - йдеться у тексті петиції.

Автор звернення, пам’яткоохоронець Дмитро Перов пропонує захистити броварню Псьол, розробивши історичну довідку. Це допоможе включення будівлю до переліку пам’яток Києва. Цим просять зайнятися фахівців Київського науково-методичного центру з охорони пам’яток при департаменті культурної спадщини Київради. 

Що відомо про броварню

Києвознавець Антон Короб розповів, що історію пивоварного заводу, який нині має ім'я Ріхерта, розпочинали інші підприємці. Першу броварню, про яку і йде мова, заснував 1850 року виходець з Ліфляндії Олександр Генніґ. Про це написала спільнота «Спадщина»

«1858 року Генніґ продав броварню штаб-капітану Степану Івановичу Псьолу. Згодом завод успадкувала його небога, Олександра - українська поетеса, сестра якої, Глафіра, була знайома з Тарасом Шевченком», - написали в спільноті.

Прізвище Ріхерта починає фігурувати в історії броварні 1889 року, коли обидві садиби з підприємствами спільною площею 6 га придбав купець першої гільдії Михайло Ріхерт. Михайло - син німецького колоніста з Волині Вільгельма Ріхерта, який володів пивоварним заводом на Куренівці.

На територію заводу чекають зміни.
На територію заводу чекають зміни. Фото - спільнота "Спадщина"

 

«Михайло майже одразу замовляє проєкт реконструкції броварні відомому архітектору Володимиру Ніколаєву - співавтору пам’ятника Богдану Хмельницькому на Софійській площі та останньому архітектору, що працював над зведенням Володимирського собору», - повідомив Антон Короб.

Такий вигляд зараз має льобовня.
Такий вигляд зараз має льодовня. Фото - спільнота "Спадщина"

 

За проєктом Ніколаєва до броварні прибудовують одноповерхову льодовню та нову триповерхову броварню. Димар, що досі височить поруч, із вимуруваною датою зведення – 1895 рік, належить цегельному заводу, також збудованому Ніколаєвим на замовлення Ріхерта.

Як забудовник бачить територію заводу Ріхерта

У листопаді 2023 року представили проєкт будівництва Ріхерт&Парк на території колишньої пивоварні на вулиці Кирилівській, 35. На ділянці у 11,5 га між вулицями Нижньоюрківською, Кирилівською і Мильним провулком має з’явитися житловий комплекс із магазинами та парковками. 

На території заводу з'явиться новий мікрорайон.
На території заводу з'явиться новий мікрорайон.

 

Компанія А Development готова інвестувати в проєкт 200 млн доларів, з яких 10-15 млн доларів можуть витратити на благоустрій. Однак в департаменті охорони культурної спадщини Київради критично оцінюють проєкт.

На зустрічі із забудовником керівниця департаменту Марина Соловйова виступила проти появи 42-метрових споруд. За її словами, «висотність у центральній планувальній частині міста не може перевищувати 27 м, як це є в діючому Генеральному плані».

У відповідь на це представник забудовника нагадав, що дозволи на роботи отримували у 2016 році. В той час міністерство культури дозволило будувати на цій конкретній ділянці в діапазоні від 27 до 60 метрів.

Інформатор писав, що кияни просять зробити процес погодження проєктів будівництва в історичному центрі публічним та відкритим. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі «Інформатор Live». Підписати на канал у Viber можна тут.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube
Київ