Перший у Києві музейно-археологічний простір - Надбрамна церква та Київ Х-ХІІІ ст. - відкривається 18 травня о 12:00.
На території Михайлівського Золотоверхого монастиря завершуються фінальні приготування до відкриття нового культурного об'єкта - музейно-археологічного простору "Надбрамна церква та Київ Х-ХІІІ століть". Це ще один приклад музеєфікації давньокиївської архітектури - подібна робота нещодавно відбулася й у Києво-Печерській лаврі, де відкрили для відвідувачів церкву Спаса на Берестові після тривалої консервації. Урочисту церемонію відкриття заплановано на 18 травня о 12:00, у день заснування ДІАЗ "Стародавній Київ". Прийти зможе кожен охочий - попередня реєстрація не потрібна.
Як повідомляється у Facebook, напередодні відкриття на об'єкті провели генеральне прибирання та встановили тематичні банери за концепцією наукових співробітників Київського національного музейного центру - тих, що працюють у Музеї історії Михайлівського Золотоверхого монастиря. Громадські організації "Сміливі відновлювати" та "Україна Інкогніта" надали вагому підтримку у реалізації проєкту - від організації волонтерських толок до залучення меценатів. Проєкт став прикладом того, що київський культурний простір можна змінювати власними руками, а не чекаючи бюджетних рішень.

Роботи над облаштуванням простору тривали близько восьми місяців. Із державного фінансування оплачено лише виготовлення банерів і стендів - це приблизно п'ять відсотків від загальної вартості проєкту, а решту покрили приватні пожертви та меценатська підтримка. Це робить новий об'єкт унікальним не лише з культурного, а й з громадського погляду: вперше в столиці музейно-археологічний простір такого масштабу постав майже виключно зусиллями небайдужих містян.
Фізично простір займає залишки Надбрамної церкви, зведеної у XII столітті. Ця споруда виконувала роль вхідної брами до Михайлівського Золотоверхого монастиря і виходила на Боричів узвіз. Під час археологічних розкопок 1998-1999 років фахівці Інституту археології НАН України виявили підмурки та частину стін церкви, над якими звели захисний павільйон - але пам'ятку так і не занесли до Реєстру і фактично забули більш ніж на чверть століття.
Нині на основі тих розкопок облаштовано повноцінну експозицію з автентичними артефактами, реконструкціями та інформаційними стендами. Серед знахідок, виявлених свого часу на місці, - плінфа з відбитком людської ступні: цеглина, по якій понад вісімсот років тому пройшла невідома людина, поки матеріал іще не встиг застигнути. Реконструкції давньокиївських споруд доповнюють експозицію і допомагають відвідувачам відчути масштаб міста Х-ХІІІ століть.
Михайлівський Золотоверхий монастир - одна з найдавніших київських обителей, заснована у 1108 році. Радянська влада зруйнувала собор і дзвіницю у 1930-х роках, проте наприкінці 1990-х комплекс було відновлено, а на його теренах відкрився Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря. Стіни монастиря досі зберігають чимало таємниць: послання від середньовічного киянина, знайдене на залишках кладки, нагадує, що за кожним каменем - голос конкретної людини з глибини століть. Тепер ці голоси лунатимуть і з нового музейного простору.
Відкриття простору "Надбрамна церква та Київ Х-ХІІІ століть" вписується у ширшу тенденцію до осмислення та збереження давньоруської спадщини столиці. Нещодавно у Києві навіть виставили на аукціон справжню давньоруську гривню XII-XIII ст., що спровокувало дискусію про долю старожитностей поза музейними стінами. Новий простір біля Михайлівського монастиря пропонує альтернативу - зробити артефакти доступними для всіх безкоштовно, у відкритому публічному форматі. Це рішення підкреслює: зберігати і показувати давній Київ можна не лише за склом, а й просто неба.