Документальна стрічка про Віталія та Володимира Кличків відкриє фестиваль Sheffield DocFest, що пройде у Британії у середині липня, втім, можна припустити, що міський голова Києва покладає на неї великі сподівання
Стрічка про Віталія та Володимира Кличків відкриє фестиваль Sheffield DocFest, що пройде у Британії у середині липня. "Більше, ніж бій" покажуть у межах програми для перших повнометражних документалок, але її режисером став оскароносний шотландець Кевін Макдональд - і це робить подію визначною. А для Кличків ще й визначальною: не секрет, що міський голова Києва будує політичну кар'єру саме на своїй пізнаваності спортсмена. Втім, чи допоможе це цього разу?
Трейлерів "Більше, ніж бою" у мережі ще нема. Втім, деякі елементи все ж можна роздивитися, якщо дослідити світлини - так, на фото-тизері обидва брати, Віталій у флісці з нашивкою емблеми Києва на біцепсі та Володимир сидять на стільцях навпроти розореного офісу, на великій висоті в середмісті Києва. Скоріше за все, йдеться про висотку "101 Tower", знищену восени 2022 року під час однієї з повітряних атак росіян. Режисер, ймовірно, хотів підкреслити цим характер супротивників. А в Кличка-старшого були власні мотиви, задля чого він пішки дряпався нагору закинутого хмарочоса - всередині немає електроенергії, а користуватись ліфтами після знищення будівлі небезпечно.
Не секрет, що створювати та підтримувати популярність Володимира Зеленського за кордоном, а відтак, і реноме країни загалом допомагають фільм-мейкери та режисери. Власне, найперший (і найкрутіший) з них, Шон Пенн, приїхав до Києва напередодні великого вторгнення, і зняв чудову документальну стрічку "Суперсила" ("Superpower", студія Paramount+) про перші дні великої війни. Крім нього, документалки в Україні знімали ще Кейт Бланшетт, Беар Гріллз та півсотні менш титулованих режисерів та акторів.
Відтак, Віталій Кличко, розуміючи важливість публічної діяльності за кордоном, збільшує кількість та інтенсивність контактів: днями з'їздив на Саміт мерів до Парижу, до цього - виступав на Мюнхенській конференції з питань безпеки. У власній газеті "Кличко - мер" він взагалі публікує фотозвіти про спілкування з сильними світу цього - від колег-мерів до потужних європейських діячів. А от з кінематографом досі якось не складалося: стрічки, в яких згадують міського голову вже не як боксера, а як цілісного політика, знімали, але у короткому TV-форматі і не "для мистецтва", а, радше, заради новин.
Звісно, раніше документалки були, і навіть дуже круті: німець Себастіан Денхардт зняв фільм "Klitschko" про братів 2011 року. Ще одну стрічку, "Brothers In Arms - The Wars Of The Klitschko", випустили якраз після початку вторгнення, завершивши її тезою про "ще одне важке протистояння" Кличка-мера. І це - не рахуючи численних українських документальних стрічок. Але з оскароносним режисером фільм приречений на успіх.
Для Макдональда це також виклик: свій "Оскар" він отримав ще 1999-го за спортивно-документальну стрічку "One Day in September" ("Один день у вересні", про теракт 1972 року, коли палестинці вбили 11 ізраїльських атлетів під час Олімпійських ігор у Мюнхені). Тож аби нагадати про себе, режисер має зробити щось дійсно визначне.
А значить, можемо привітати Віталія Кличка з чудовим почином: він взяв участь у визначному проєкті. Чи буде він успішним - побачимо вже у липні, коли стрічку покажуть у Шеффілді, на відкритті кінофесту. Втім, тут є декілька пересторог. По-перше, Віталій Кличко є діючим мером, що накладало на нього певні обмеження у словах та діях. Чи буде фільм справді відвертим - питання.
Як, скажімо, момент з танком, яким дали покерувати молодшому брату, Володимирові Кличку, під час транспортування техніки до України десь у Німеччині: яким був мотив самого Володимира, окрім як записати цікаве Instagram-відео, і як цю ситуацію пояснять у німецькому Бундесвері? А відтак, чи ризикне режисер включити круті "смажені" кадри до документалки - питання.
По-друге, сам Віталій Кличко відомий своїми "ляпами". Напочатку каденції сам він навіть кпинив з цього, а медійники порадили йому випустити календар з веселими обмовками на кшталт "в мене є два заступники, чотири з яких вже місяць лежать у Кабміні". Тепер ціна помилок значно вища. А от курйозів менше не стало: нещодавно Інформатор писав про те, як від Кличка передали сувенірну футболку африканському спортсменові Мозесу Мухангі, який на батьківщині звинувачується в корупції. Чи про несподівано теплі почуття до англійського ФК "Олдершот Таун", що у п'ятому дивізіоні чемпіонату Сполученого королівства. Доречі, цей символ він надягнув, ймовірно, також через бажання визнання - її до Києва привіз ще один режисер, також документаліст, Енді Дрюрі.
Нагадаємо, днями Інформатор написав про те, як Кличко перехопив іноземних гостей президента з Саміту міст і регіонів для свого заходу. Річ у тім, що Володимир Зеленський проводив засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, під "крилом" якого відбувся Другий міжнародний саміт міст і регіонів. До Києва 9 травня запросили понад 250 представників громад з України та Європи. Та найцікавіше залишилося поза лаштунками цього заходу: в Кличка вирішили і собі скористатися з ситуації медійно, "перехопивши" гостей на день раніше.
Також ми розповідали про те, як Віталій Кличко подавав документи для реєстрації на себе кількох товарних знаків. Серед них - як зовсім забуті слогани на кшталт "Да! Кличко" часів "Помаранчевої революції", так і більш новітні - "Об'єднання "Майдан" та "Євромайдан". Причому на обидва останні знаки міський голова Києва подавав документи, ще поки у центрі Києва вирували революційні події - а до трагедії на Інститутській ще залишалося півтора місяці.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.