Без папірця - зась: на станції Героїв Дніпра не пустили незрячого ветерана з собакою-поводирем

Ганебна історія про “столицю нерівних можливостей” сталася 17 вересня у столичному метрополітені. Здається, у київської підземки останнім часом геть не складається “комунікація” з собаками, що доводить ситуація з рудим символом Теремків - песиком Мішею. Нині ж ветерана, який втратив зір на фронті, не пустили до метро через супровід собаки-поводиря - ситуація викликала резонанс серед фахівців і стала маркером системної проблеми.

Про інцидент, який стався на станції метро “Героїв Дніпра”, у соцмережах розповіла Ганна Бойкова, що працює в ГО “Собаки-поводирі України”. За її словами, працівники метрополітену не пустили в підземку незрячого ветерана з лабрадором Сімою - сертифікованою собакою-поводирем. Нічого, що людина не бачить, і собака є її очима та запорукою безпеки, нічого, що ветерана з лабрадором супроводжував інструктор-кінолог - вхід заборонили через відсутність “потрібного папірця”.

“Чому? Бо не надали сертифікат метрополітену про проходження курсів саме у них. На гарячій лінії відповідають, що у них немає таких курсів та спеціалістів. Хоча ми не проти отримати цю клятий бюрократичний клаптик паперу! Людина з інвалідністю принижена, квиток втрачен. А на кріслі колісному теж не можна? Це ж такий самий засіб реабілітації!”, - обурюється Бойкова.

Вона наголосила, що це не перший подібний випадок, і зазначила, що в листі від КП “Київський метрополітен” раніше офіційно підтвердили, що людям із собаками-поводирями вхід дозволено. Проте на місцях персонал про це не знає, і це неприйнятно для столиці. Як зазначає Ганна, їхня організація готова провести навчання по супроводу незрячих, у тому числі з власними собаками-поводирями, адже таке ставлення потрібно терміново змінювати.

У коментарях під дописом Ганни перший в Україні незрячий дресирувальник собак-поводирів Серій Гаврилюк пояснив правову сторону питання. Він закликав не мовчати, а діяти відповідно до чинного законодавства. Зокрема, посилатися на Правила користування Київським метрополітеном - вони прямо роблять виняток для собак-поводирів. Адже стаття 24 Конституції України та закон “Про засади запобігання та протидії дискримінації” забороняють будь-яке обмеження через інвалідність.

“Жодного “сертифіката від метрополітену” в українському законодавстві не існує. Це вигадка. Досить мати при собі посвідчення інвалідності та ветпаспорт собаки. Якщо трапилась відмова - зафіксувати її на відео, викликати чергового або поліцію, подати скаргу”, - радить він. 

Тобто, вимога щодо папірця із “проходження курсів” є абсолютно незаконною. А проблема не у відсутності законів, а у низькій обізнаності працівників метро. Як зазначив Сергій Гаврилюк, сам він користується підземкою зі своїм собакою Плюшею - і частіше за все без проблем.

Про глибшу суть проблеми говорить і Костянтин Скальський, фахівець, який займається собаками-поводирями. Він вважає, що йдеться не лише про погану підготовку персоналу. Адже формально в Україні є норми закону, які визнають собак-поводирів, але вони не внесені до переліку технічних засобів реабілітації. І тут все просто і сумно: якщо їх внести, постане питання державного забезпечення, тобто, додаткові фінансові труднощі.

На його думку, держава роками уникає прийняття ключових рішень, прикриваючись гаслами про “безбарʼєрність”. А на всі питання є відповідь “Ми працюємо! Ось, бачите, зробили тактильні смужки… що вам ще треба?” Проте рівні можливості - це не тактильна плитка і не лозунги, це концепція.

Скальський закликає до створення галузевої спілки для адвокації прав людей із собаками-помічниками. І пропонує Київському метрополітену провести тренінг для персоналу з залученням представників спільноти незрячих.

“Навіть не знаю, що тут треба робити: плакати чи сміятися. На всю країну - лише дев’ять собак-поводирів. І навіть їм не дають доступу”, - резюмував він.

Їздиш, платиш - самі збитки: чому київське метро має найгірші показники дохідності по країні

Нагадаємо, раніше Інформатор писав, що у Києві пропонують змінити назви кількох станцій метро та одного депо на лівому березі міста. Мета цього - усунення топографічної плутанини при навігації, оскільки деякі зі станцій мають назву, що не відповідає їхньому дійсному географічному розташуванню. Так, станцію підземки "Берестейська" радять назвати ім'ям історичної місцевості "Грушки", де вона дислокована, а назву "Дарниця" поки прибрати зовсім, оскільки вона навіть не розташована у Дарницькому районі міста.

Також ми розповідали, що, попри зростання доходів у 2023–2025 роках, метрополітени в усіх українських містах, де є підземка, залишаються глибоко збитковими. Та все ж найгірша ситуація – у Київському метрополітені. Він показав найбільші збитки з-поміж усіх, минулоріч показав "мінус" майже на 3 млрд грн, а у 2025-му лише за перші шість місяців вже перевершив погані результати 2021-го року.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Всьо, розходимось: у метро куртуазно відповіли на прохання пускати собаку Мішу в укриття
• Київське метро замовило кабінку для червоних капелюшків за 200 тисяч
• У метро Києва за 4 млн грн оновлять термінали самообслуговування - техніка не витримує навантажень
• Діти не мають лежати на підлозі: кияни просять відкрити вагони метро під час нічних тривог