А може, до трипільців все прибрати? - Як кияни сперечаються через наміри знести Арку Свободи/дружби народів

Новина про те, що Український інститут національної пам'яті дійшов висновку про необхідність демонтажу Арки дружби народів/Арки свободи українського народу (перейменована 2022 року) через її належність до символіки російської імперської політики, збурила громадськість у Києві. З одного боку, кияни висловлюють незгоду - вважаючи, що Арка є логічним завершенням Хрещатика та апелюючи до дороговизни процесу демонтажу. З іншого - доводять, що, якщо вже символ є "імперським", то його необхідно повністю переосмислювати. А відтак, маленької тріщини вгорі недостатньо, щоб відобразити глибину суспільного процесу в Україні. Інформатор почув аргументи обох сторін.

"У Києві ніхто й не почухався"

Аргументи, які наводить УІНП на користь демонтажу Арки, такі: існують старі радянські ідеологеми та конотації, які, попри перейменування, репрезентує монумент. Відтак, він становить загрозу нацбезпеці України. А очільник Інституту Антон Дробович нагадує, що навіть не зважаючи на спробу "переосмислення" монументу 2018 року з боку активістів (наліпили зверху "тріщину" на знак розколу у стосунках з москвою), жоден міський чиновник у Києві не виступив з відповідною ініціативою на рівні столиці.

"Тріщина з'явилася не за рішенням органів влади, а тому, що це зробили активісти - зокрема, Володимир Кузнєцов. І з 2018 року у Києві всі зачаїлись. Повномасштабна війна призвела до того, що Київ спішно демонтував одну з трьох композицій (під монументом), а інші дві - ніхто й не чухався, щоб зняти. Так, я знаю, що у КМДА дехто досліджував питання про те, як демонтаж вплине на схил пагорба, але комунікаційно ніхто нічого не робив: перейменували - і все. Ні громадських обговорень, ні слухань, ні проєктів", - сказав Дробович у ефірі одного з телеканалів.

Цікавим аргументом ділився покійний український політолог, доктор філософії Олександр Маслак. Ще 2016 року він писав, що "Арка" насправді є архітектурною хибою міста, разом із "Батьківщиною Матір'ю", Будинком профспілок (для його побудови знесли історичну будівлю Дворянського зібрання) та "Музей Леніна" (нині - Український дім, щоб побудувати його, знесли готель "Європейський" на чиє ім'я зараз названо площу).

"Заклики зберегти "Арку Дружби Народів", мені, як корінному киянину та людині, яка завжди цікавилася історією міста, видаються дикими. Й ідеологічні уподобання тут вторинні. Арка стала одним із крикливих передвісників того архітектурного жаху, який розквітнув у 2000х під патронатом сумновідомого Бабушкіна... Мені у 1990х здавалося, що "ярмо" треба неодмінно знести. Але не знесли. І ті крапки архітектурного жаху стали обростати іншим жахом, поступово перетворюючи Київ з міста-парку на некомфортний для проживання "вокзал", - писав Маслак.

"Не руйнувати, а радикально трансформувати"

Чимало й голосів киян, які виступають за збереження Арки. Так, кандидатка історичних наук, співробітниця Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам'яток історії, культури та заповідних територій Олена Мокроусова цитує у Facebook Ганнеса Обермайра, професора Інсбрукського університету - ідея про те, що пам'ятники треба не руйнувати, а радикально трансформувати, є потужною, бо спонукає людей до роздумів над історією, сумнівів у ідеології та критичного ставлення до сьогодення.

"Залишається дочекатися останнього послідовного рішення (так би мовити "остаточне вирішення колоніального питання") - знести всю історичну забудову українських міст за останні 200-300 років! Бо що як не архітектура краще за все унаочнює історію розвитку країни. А може вже піти геть радикальним шляхом і просто до трипільців все прибрати?" - пише Мокроусова.

Чимало киян виступили на захист Арки з суто естетичних міркувань. Так, Раїса Бондаренко пише, що арка, "як веселка над Дніпром", завершує Хрещатик, прикрашаючи панораму міста - а якщо її зруйнувати, "залишиться якесь провалля". Інший аргумент наводить Людмила Дробинко у соцмережах.

"Якщо ми збираємось перемагати - то скільки коштує, щоб знести ту Арку, чи (може краще) гроші в інше місце направити? Може, хлопців на передку спитати, що для них важливіше: патрони, чи знос арки в Києві?" - звертається Дробинко до громади.

"Нові назви житимуть десятки, а то й сотні років": як Кличко обґрунтував перейменування Арки

Нагадаємо, у квітні 2022 року Інформатор писав про те, як під Аркою зносили пам'ятник робітникам. Тоді ж Кличко пообіцяв закрити другу частину скульптурної групи (ту саму, з Хмельницьким та Бутурліним) та невдовзі також прибрати з київського схилу.

А вже у травні 2022-го Київрада перейменувала Арку "дружби народів" на Арку Свободи українського народу. За таке рішення проголосували всі депутати - а міський голова, аргументуючи нову назву, зазначив, що процес перейменувань має бути "швидким, однак обґрунтованим", оскільки нові назви житимуть "десятки, а то й сотні років".