Зберегти Арку, позбутись музею: з чим пов'язані інформаційні атаки на Булгакова у Києві

Останні висновки Українського Інституту національної пам'яті про належність низки об'єктів у Києві до символіки російської імперської політики можуть бути використані міською владою у своїх інтересах. Йдеться про Арку дружби народів (перейменована на Арку Свободи українського народу), музей ім. Михайла Булгакова та пов'язані з ним назви й топоніми, а також все, що пов'язане з іменем російського композитора Михайла Глінки. Зокрема, не можна виключати, що, зосередивши фокус громадської думки на збереженні одних пам'яток, посадовці виведуть інші з поля зору і скористаються цим, маючи за підставу рекомендації УІНП.

"Розмін" Арки на музей

Інформатор детально писав про висновок істориків стосовно ідеологем, які, на думку УІНП, "зашиті" в монумент Арки Свободи українського народу, що на Печерському пагорбі навпроти Володимирської гірки. В УІНП критикують Віталія Кличка, який, за словами очільника інституту Антона Дробовича, не зробив нічого для надання об'єкту нової конотації, окрім, власне, його перейменування. Але й сама Арка важлива для Києва та міської влади. Такі висновки можна зробити з виступу заступника Кличка у КМДА, очільника фракції "ЄС" у Київраді Володимира Прокопіва у ефірі "5 каналу" ввечері у середу, 3 квітня.

"Чи будемо ми зважати на думку УІНП? - Так, це поважна організація. Але крім їхньої думка є ще багато факторів: треба зважати на технічні можливості, думки інших профільних інститутів, НАН України, думку киян - і якесь компромісне рішення буде прийняте", - заявив Прокопів, відповідаючи на питання про долю Арки.

Зазначимо, що одночасно з висновками УІНП стосовно Арки з'явилися аналогічні документи щодо двох історичних постатей та усіх назв чи топонімів, пов'язаних з ними у Києві. Йдеться про Михайла Булгакова, письменника, який певну частину життя прожив у Києві й зображував місто у своїй творчості, а також російського композитора Михайла Глінку, погруддя якому знаходиться у Маріїнському парку (це один з кількох пам'ятників, що лишилися з дореволюційних часів).

Але цікаво, що саме про Михайла Булгакова почали писати пов'язані з київською владою ЗМІ та пабліки у Telegram - раптово і прямо посеред тижня, хоч рішення, нагадаємо, було прийняте ще минулої п'ятниці. Конотація дописів викривальна, як і тези, висловлені УІНП: Булгаков - українофоб, і, хоч він народився у Києві, є провідником російських імперських наративів. Це схоже на спрямовану інформаційну кампанію, а за подібними кейсами часто стоять приватні інтереси.

Нерухомість коштує кілька мільйонів доларів

Ймовірно, цікавість до постаті Булгакова може бути пов'язана саме з нерухомістю, яка має до письменника прямий стосунок. За адресою "Андріївський узвіз, 13" функціонує "Дім Турбіних", літературно-меморіальний музей Булгакова. Музей було створено саме рішенням Київського міськвиконкому (сьогодні - КМДА) 1989 року, і саме міські чиновники опікуються ним сьогодні.

У разі, якщо музей буде закрито (а саме таку рекомендацію надає УІНП київським чиновникам) на будівлю чекає один з двох шляхів. Перший - перепрофілювання під іншу історичну постать. Так, у серпні 2022-го Спілка письменників України подала пропозицію віддати будинок під музей композитора Олександра Кошиця. Втім, мінусом цього варіанту буде пов'язування будівлі з попереднім "власником" - адже будинок на Андріївському, 13 у пам'яті покоління киян залишиться саме "Домом Турбіних".

Другий шлях був би якраз цікавим для деяких чиновників. Річ у тім, що нерухомість на Подолі, і Андріївському узвозі зокрема, має величезну коштовність - так, хоч нині на самому узвозі немає об'єктів, які були б виставлені на продаж, поруч, на Боричевому Току, продається резиденція на 764 кв.м. вартістю 1,9 млн доларів. Відтак, на музей може чекати "роздержавлення" і продаж будинку - як "токсичного" і наділеного поганою історичною пам'яттю.

Чи варто нагадувати, що у такому разі будівлю продають з аукціону, але через нескладні схеми (і порівняно недорого) нерухомість можна вивести на підконтрольні компанії. Ймовірно, саме з цим і може бути пов'язане раптове підсвітлення тези про важливість збереження історичної пам'яті та окраси київського ландшафту у вигляді Арки Свободи, натомість - із транслюванням тез про нікчемність постаті Булгакова та, особливо, - пов'язаних з ним споруд.

"Знести все до трипільців": що думають кияни

Нагадаємо, Інформатор писав, що висновки УІНП збурили громадськість у Києві. З одного боку, кияни висловлюють незгоду - вважаючи, що Арка є логічним завершенням Хрещатика та апелюючи до дороговизни процесу демонтажу. З іншого - доводять, що, якщо вже символ є "імперським", то його необхідно повністю переосмислювати. А відтак, маленької тріщини вгорі недостатньо, щоб відобразити глибину суспільного процесу в Україні.

Також ми зробили репортаж з-під Арки: в неї дійсно є й свій шарм, і власні секрети. Скажімо, молодь 90-х пам'ятає народну назву пам'ятника, "Закопаний велосипедист", і переповідає урбан-легенду про нібито "підземну частину" Арки, яка слугує атракціоном на манер Американських гірок.