Закриття шести станцій - не єдина проблема Київського метрополітену: куди йдуть сотні мільйонів на утримання підземки

Читать на русском

В незадовільному стані майже вся транспортна інфраструктура столиці, вважають київські депутати

Читать на русском
Київський метрополітен
На утримання Київського метрополітену кожного року виділяються сотні мільйонів гривень

В незадовільному стані майже вся транспортна інфраструктура столиці, вважають київські депутати

Про стан Київського метрополітену і як уникнути транспортного колапсу в столиці говорили депутати і громадські активісти на прес-конференції в Укрінформі. Зокрема, було названо інші ділянки метрополітену, які наразі знаходяться в аварійному стані. А також – загальні проблеми транспортної інфраструктури столиці.

За словами депутата Київської міської ради, голови депутатської фракції «Слуга народу» Андрія Вітренко, ділянка Київського метрополітену між станціями «Теремки» і «Деміївська» не єдина проблемна, є й інші.

“Ми чудово знаємо про закриття шести станцій, але ця проблема не єдина”, - сказав Вітренко.

Він зазначив, що це перегін між станціями "Героїв Дніпра”, "Мінської" та “Оболонь”, де просідають тунелі внаслідок будівництва ТРЦ DREAM. Також ділянка – між ст.м. "Почайна" та "Контрактова площа". Там також просідають тунелі, порушено габарит через неякісну конструкцію тунелів. На червоній гілці, за його словами, проблемною ділянкою є переїзд між станціями “Дніпро” та “Гідропарк”.

При цьому, за словами членкині бюджетної комісії Лілії Пашинної, щороку виділяється сотні бюджетних мільйонів на утримання та розвиток Київського метрополітену. Вона навела цифри капітальних видатків на утримання та розвиток підземки за останні роки:

  • 2014 – 65 млн
  • 2015 – 1 млрд грн
  • 2016 – 126 млн
  • 2017 – 1,5 млрд грн
  • 2018 – 649 млн
  • 2019 – 1,47 млрд грн
  • 2020 – 132 млн
  • 2021 – пропонувалася сума понад 1 мільярд, але в останніх змінах було визначено 20 млн
  • 2022 – передбачалося понад 800 мільйонів, але з останніми змінами в кінці року 3 млн грн..
  • На 2023 рік передбачалося на початок року 503 млн, але з останніми змінами 581 млн.

«Кожного року ми витрачаємо по 1,5 мільярди на компенсацію пільгового проїзду. Якщо брати вартість, яка була для всіх пасажирів, то це виходить більше ніж 212 мільйонів пільговиків. Звідки ж такі цифри? А все дуже просто, ми просто не можемо фізично прорахувати в автоматичному режимі, адже пільговики, як ми всі можемо бачити проходять не через турнікети. Гроші виділяються, але на жаль не на експлуатацію (підтримку) діючих систем», - зауважила Пашинна.

У свою чергу, депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова звернула увагу на незадовільний стан майже всіх інженерних споруд у столиці.

“У Києві не приділяється увага експлуатації існуючих мереж. Це стосується не тільки метрополітену. У такому ж стані у нас майже всі інженерні споруди у Києві. Мова про мости, систему водовідведення”, - сказала вона.

Депутатка також звернула увагу на проблеми з функціонуванням наземного громадського транспорту столиці.

"Скасовують маршрути громадського транспорту на користь приватних перевізників. Також не розбудовується трамвайна мережа, велоінфраструктура. Єдиним надійним громадським транспортом був метрополітен”, - констатувала Cеменова.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.