Нагадаємо, що між активістами та керівництвом університету виникло непорозуміння щодо того, як проходять ці роботи. Кияни називають їх «незаконним руйнуванням» пам’ятки, а університет посилається на дозволи, які надають йому право виконувати реставрацію.
«Братські келії – це одна з найстаріших будівель, яка сьогодні збереглася на Подолі. Їй близько до 100 років. Власне, вона була заснована, збудована 1823 року, як одне з допоміжних приміщень комплексу Братського монастиря на території Києво-Могилянської академії. Первісно виконувала функцію житлових площ для монахів якраз цього монастиря. Надалі функції змінювалися. Навіть в кінці 19 століття, 1879 рік, було здійснено перші реставраційні роботи вже в той час за проєктом такого відомого київського архітектора, як Володимир Ніколаєв», - розповів трохи про історію споруди пам’яткоохоронець, експерт Центру розвитку міст Дмитро Перов.
За його словами, келії, оскільки це одна з найстаріших будівель на Подолі, входять до території заповідника «Стародавній Київ».
«Якраз келії й, власне, комплекс братського монастиря, він є невід'ємним складовою цього заповідника. Має відповідні пам'яткоохоронні таблиці, оскільки це пам'ятка і архітектури, і історії», - розповів Дмитро Перов.
Щоб зупинити роботи в корпусі, викликали поліцію.
Головне запитання до університету – це те, що роботи, які там проводять, активісти не можуть назвати реставрацією. Для цього потрібна широка комунікація та ґрунтовні пояснення.
«Я зацитую, що в нас називається реставрацією. Будівельна норма ДБН Б-321-2004. Даною нормою встановлюють головні принципи реставрації пам'ятки. Принцип найменшого втручання та змін, забезпечення максимального збереження автентичності пам'ятки, - пояснив експерт Центру розвитку міст. - Принцип реверсивності, тобто всі застосовані матеріали та технології повинні бути максимально зворотними, підлягати видаленню або відновленню до автентичного матеріалу».
Також під час брифінгу назвали конкретні посилання на норми законів України. Це стаття 22 закону України «Про охорону культурної спадщини». Вона забороняє зміну або перебудову будь-яких пам'яток. Також в статті 1 закону України «Про охорону культурної спадщини» є пояснення, що таке реставрація.
«Ті роботи, які на сьогоднішній день проводяться, не зовсім відповідають визначенню поняття «реставрація». Крім того, зауваження були з приводу отримання картки на порушення благоустрою. Картка на порушення благоустрою видається тоді, коли є повний пакет дослідної документації», - зазначив Дмитро Перов.
Яких документів могло не вистачати
За оцінкою активістів, на момент зупинки робіт до департаменту територіального контролю не було надано три документи.
«Перший документ – це погодження заповідника «Стародавній Київ», невід'ємно частиною якого є келії. Відсутність погодження департаменту охорони культурної спадщини, який відповідає за будь-які будівельні роботи, які проводяться на території заповідника «Стародавній Київ». І, власне, отримання контрольної картки на порушення благоустрою, яка б дала правомірну підставу для встановлення будівельного паркану і подальшого проведення будівельних робіт», - вважає експерт Центру розвитку міст.
Академія є орендарем споруди. Фото - спільнота "Спадщина"
Під час брифінгу стало відомо, що келії не належать Києво-Могилянській академії. Університет є орендарем цих приміщень.
«Ми дістали документи. Це орендно-охоронний договір 1993 року, укладений між заповідником «Стародавній Київ» та Києво-Могилянською академією. Згідно з цього договору, чітко прописано, що орендар не може робити якісь перепланування, якісь добудови. Він не може навіть змінювати розписи, виносити предмети інтер'єру. З того, що ми бачимо, цього вже немає», - пояснив Дмитро Перов.
Архітектор Данило Ситник розповів про принципи реставрації.
Архітектор Данило Ситник вважає, що елементи, які були в аварійному стані, потрібно було «тендітно і лагідно демонтувати і замінити на нові конструкції».
«Ми розуміємо, що за 200 років ця деревина, вона має свої особливості, це дуже важкий матеріал. Але це не означає, що є потреба в знищенні повністю всієї структури. Все сходиться до того, що балки були не те, що демонтовані. Вони були повністю спилені таким чином, що використати їх ще раз, тобто зняти, реставрувати, відновити, поставити назад, вже неможливо», - заявив Данило Ситник.
Згідно з оцінкою експерта, нові конструкції, які мають з’явитися у братських келіях – це нові навантаження. А нові навантаження – це вплив на ту конструктивну систему, яка зараз є, і її можливе руйнування через різні матеріали та різні навантаження.
«Було зафіксоване як на фасаді просто збивалася штукатурка дрилем без якихось адекватних технік реставрації. Якщо треба дуже швидко зробити, зіпсувати повністю там прошарок жовтої цегли автентичної, то можна, звісно, і дрилем попрацювати. Але для того, щоб правильно підійти до взаємодії з фасадом, то це трішечки інші процеси», - заявив Данило Ситник.
Мистецтвознавиця Ольга Балашова пояснила, чому важливо зберігати автентичність історичних споруд.
Українці ще мають зрозуміти, що таке пам'ятка, чим вона відрізняється від простої сучасної будівлі. І наскільки важливо підходити до збереження автентичності і цінності таких споруд.
«Історія мистецтва не написана, історія української культури не написана. Ми все це маємо зробити. Але такі темпи цього руйнування настільки швидкі і настільки вражаючі, що, в принципі, не буде чого вивчати», - вважає голова правління ГО «Музей сучасного мистецтва», випускниця Могилянки Ольга Балашова.
Під час брифінгу обговорювали, чи не призведуть будівельні роботи у корпусу келії до того, що будівлю позбавлять охоронного статусу. Виявилося, що така практика вже існує: коли будівлю позбавляють автентичності, то судді легше ухвалити рішення щодо позбавлення споруди охоронного статусу. У таких випадках існує ризик, що на місці колишньої пам’ятки може з’явитися нова, сучасна споруда.
Пам'яткоохоронець Валентин Десятник вказав на важливість правильної комунікації.
«Розсилати погрози медіа – це дуже слабка позиція. Називати нас політично заангажованими активістами в корпоративних розсилках – це без коментарів. Кулуарно спілкуватися з міськими чиновниками з сумнівною легітимністю, це не про прозорість», - заявив випускник Могилянки, киянин, пам'яткоохоронець Валентин Десятник.
Компромісним варіантом, за оцінкою учасників брифінгу, могла стати тимчасова консервація споруди до того моменту, як будуть надані відповіді на всі питання активістів.
Інформатор писав, що у Могилянці вважають незаконним заклик звертатися в прокуратуру щодо робіт на 200-річній будівлі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
