Три чверті з усіх закладів, що були змушені закритися у столиці, є малим бізнесом: кав'ярні, фастфуди, кіоски; Інформатор розповідає, хто постраждав найбільше і чому
Київський ресторанний ринок пережив одну з найважчих зим за останні роки – і не вийшов із неї без втрат. За лічені місяці столиця позбулася сотень дрібних закладів: кав'ярень, фастфудів, кіосків із шаурмою. На сайті оголошень лише в Києві зараз виставлено на продаж близько 200 кав'ярень. Причини – не одна, і кожна з них б'є по найменших гравцях ринку сильніше, ніж по великих мережах.
Ресторанний консультант і директор аналітичного центру "Ресторани України" Ольга Насонова описує ситуацію у авторській колонці для РБК-Україна як "вибіркову катастрофу". За її словами, за останні два місяці в Києві закрилося близько 400 закладів – це 13-14% ринку. Три чверті з них – малий бізнес.
"Це не 20%, як я прогнозувала взимку. Це 13-14% ринку. Але з них біля 300 – це саме дрібний бізнес: маленькі кав'ярні, фастфуди, шаурма. Суто ресторанів площею по 200-300 квадратів у столиці закрилося не так багато – біля 60 закладів."
Ольга Насонова зазначає, що реальну картину важко відстежити офіційно: стрітфуд рідко фіксують на картах, і самі заклади не оголошують про закриття. Проте ціни на OLX говорять самі за себе – від 10-20 тисяч і до 100 тисяч доларів за готовий бізнес. Власники намагаються хоч частково повернути вкладені кошти через переуступку оренди або продаж МАФів.
Додатковим ударом стало знесення малих архітектурних форм у Києві. За словами експерта, лише поблизу її будинку знесли сім кіосків – квітковий магазин, кілька кав'ярень, шаурмичну, що пропрацювала понад десять років.
Перша і найболючіша – різке зростання вартості електроенергії. Невеликий кіоск під час зимових блекаутів витрачав на паливо для генератора понад 100 тисяч гривень на місяць. Якщо великий заклад може витримати кілька збиткових місяців, то дрібний – ні. Січень, лютий і навіть березень для багатьох виявилися мінусовими.
Друга причина – перенасиченість ринку і слабкий маркетинг. Надмірна концентрація кав'ярень і пекарень на одній локації призводить до того, що вони воюють за одних і тих самих клієнтів. Кількість платоспроможних споживачів тим часом скорочується: через інфляцію та подорожчання продуктів люди стали ретельніше рахувати витрати. Кава в паперовому стаканчику за 80-90 гривень на шумній автостраді без столиків і стільців дедалі частіше програє повноцінному закладу.
Третя причина – зменшення клієнтської бази фізично. Внутрішня міграція, виїзд за кордон і мобілізація суттєво скоротили потік людей у містах. Насонова прямо каже: велика кількість чоловіків просто не виходить на вулицю – хтось вже у ЗСУ, хтось уникає публічних місць. Вони більше не є клієнтами ні ресторанів, ні кав'ярень, ні пекарень.
"Клієнтська база скоротилася фізично через внутрішню міграцію та виїзд українців за кордон. Впливає і мобілізація. Велика кількість чоловіків зараз просто не пересувається містом. Вони вже не є клієнтами ресторанного бізнесу, пекарень, кав'ярень."
Попри загальну похмуру картину, частина ринку почувається впевнено. Найстабільніші позиції – у великих мережевих закладів і преміум-сегменту. Їхня аудиторія не втратила платоспроможності, а самі заклади мають ресурс пережити тривалі збитки.
У виграші також унікальні концептуальні ресторани з відданою постійною аудиторією та власниками, які є публічними особами або інфлюенсерами. Для таких закладів лояльність клієнтів частково компенсує загальне падіння трафіку.
Є й позитивна динаміка: у березні відвідуваність закладів зросла майже вдвічі порівняно з лютим. Бізнес покладає надії на літній сезон – відкриття терас і майданчиків традиційно дає суттєвий приріст виручки. Це може стати точкою відновлення для тих, хто зумів пережити зиму.
Проблема малого бізнесу в громадському харчуванні не нова, але виїзд понад 600 тисяч киян після зими 2025-2026 років суттєво прискорив кризу. Скорочення населення безпосередньо б'є по закладах, орієнтованих на щоденний потік – каву "на ходу", швидкий перекус, бізнес-ланч. Відновити клієнтську базу після такого відтоку надзвичайно важко, навіть якщо економічна ситуація покращиться.
Паралельно місто продовжує активно зносити МАФи в рамках програми впорядкування вулиць. Для частини власників це означає примусове закриття без компенсації та без можливості перенести бізнес. Найбільше страждають ті, хто роками будував клієнтуру на конкретному місці – і раптом опинився без нього.
Ресторанний ринок Києва потерпав від блекаутів ще з осені 2022 року, проте зима 2025-2026 виявилася найважчою. Тривалі відключення змушували заклади витрачати колосальні кошти на генератори та безперебійне живлення. Для великих закладів це було болісно, але прийнятно. Для дрібних кіосків і кав'ярень витрати на паливо нерідко перевищували виручку.
Водночас ТРЦ і великі торговельні центри також відчули наслідки кризи: після перевідкриття верхніх поверхів ТРЦ Gulliver не повернулися до половини орендарів. Це свідчить про те, що криза торкнулася не лише вуличної торгівлі, а й усього споживчого сектора столиці.