Як Медведчук пов’язаний з будівництвом готелю-ЖК на Жилянській в Києві: історія судових баталій

Впритул до будівель музею Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького та Панаса Саксаганського у Києві забудовник хоче звести 16-поверховий ЖК з офісами, готелем та паркінгом. Для цього «Науково-виробниче підприємство «РЕСТІН» мало поновити угоду про оренду землі на вулиці Жилянській, 96-А. Активісти та кияни були проти, тому що цінні споруди можуть постраждати через будівництво. Щоб завадити роботам в Київраді зареєстрували проєкт рішення про відмову забудовнику у поновленні договору оренди, але депутати його провалили. 

Готуючись до голосування, в департаменті культури пояснили, що масштабне будівництво на цій ділянці призведе до пошкодження кількох пам’яток історії, які знаходяться на суміжних земельних ділянках на вулиці Саксаганського, 63, 93-а, 95, 97, 97-в та Жилянській, 96. 

«Листом Офісу Генерального прокурора від 20.09.2022 № 15/3/3-148вих-22 повідомлено, що надання цієї ділянки, яка є суміжною з пам’яткою архітектури місцевого значення для будівництва свідчить про порушення інтересів держави, оскільки воно зачіпає інтереси Українського народу та становить загрозу безповоротної втрати пам’ятки як невідтворного джерела інформації про культурні надбання українського народу», - йдеться у документах до проєкту рішення.

Окрім цього, спірна ділянка на 0,5401 га не може використовуватися для висотної забудови (те, що там може з’явитися висотка на 16 поверхів пише сайт Лун). Нагадаємо, що у цій частині Києва дозволено малоповерхове (1-3 поверхи) та середньоповерхове (4-5 поверхи) будівництво.

«Такий код (цільового призначення ділянки – ред.) не відповідає функціональному призначенню об’єкта будівництва, що планується побудувати на земельній ділянці (офісно-житловий та готельний комплекс з допоміжними приміщеннями та паркінгом), - зазначали перед голосуванням у правовому департаменті Київради. - Земельна ділянка межує із земельною ділянкою, де розташований об’єкт культурної спадщини місцевого значення».

До того ж компанія, яка орендувала цю землю - «РЕСТІН» не використовувала ділянку понад 11 років, через що там з’явилося звалище непотребу, на яку скаржилися кияни. Багато таких «але» не завадили депутатам підтримати забудовника.

Як землю передали в оренду

У липні 2004 року Київрада ухвалила рішення, яке дозволило управлінню земельних ресурсів підготовити проєкт про передачу ділянки в оренду. Але далі всі питання вирішували через суд.

У липні 2008 року «РЕСТІН» за рішенням Господарського суду Києва отримав право зробити проєкт землевідводу щодо ділянки на Жилянській, 96-А. Це перший крок в оформленні угоди про оренду комунальної землі. Наступний крок – узаконити договір через суд. Це сталося у грудні 2009 року. Це рішення намагалася оскаржити прокуратура, проте вона із цим запізнилася. 

Київрада суду заявляла, що була проти підписання угоди, але рішення Господарського суду не оскаржувала. У квітні 2010 року, за часів мера Леоніда Черновецького в договір внесли зміни, додавши туди паркінг. 

Угоду укладали на 5 років й коли термін вийшов, компанія знов звернулась до суду. У 2016 році вона отримала рішення на свою користь, але на заваді стала постанова Верховного Суду, який направив справу на новий розгляд. У лютому 2017 року угоду знов визнали подовженою на 5 років, й термін цього договору сплив у 2022 році. Київрада намагалася оскаржити це рішення, але нічого не вийшло. 

До суперечки приєдналася Генпрокуратура, яка вимагала скасувати договір оренди. Однак перша спроба захистити музей була провальна, тому у вівторок, 16 квітня, судді в апеляції мають вирішити – чи варто залишати угоду в силі, чи закон дозволяє її скасувати. 

В Мінкульті теж намагалися захистити музей та не погоджували проєкт та не надавали дозвіл на проведення земляних робіт. Хоча ще у 2015 році архітектурно-будівельна інспекція погодила забудовнику будівельні роботи, також в компанії є діючий проєкт та його експертиза.

Щоб змусити міністерство зробити те, що потрібно забудовнику, той подав позов до Окружного адміністративного суду Києва. І виграв завдяки тому, що столиця не навела вчасно лад з опорним планом та межами історичних ареалів. 

«Відповідно до чинного законодавства межі історичного ареалу міста Києва повинні бути визначені в історико-архітектурному опорному плані у складі Генерального плану міста Києва, а не лише в науково-проектній документації, затвердженій наказом Мінкультури», - написано у рішенні судді Руслана Арсірія.

В Генпрокуратурі дійшли з оскарженням висновків Арсірія до Верховного Суду й там справу щодо примушування Мінкульту до дружби направили на новий розгляд. 

Що відомо про забудовника

За інформацією аналітичної платформи YouControl, «Науково-виробниче підприємство «РЕСТІН» зареєстрували понад 28 років тому у столиці.  Засновниками вказаний інвестиційний фонд «Астера» та фірма «КП-ІНВЕСТ», а бенефіціарами – громадянин Німеччини Ігор Штрель та мешканець українського Житомира Володимир Шуляка. Компанія «Астера» згадується у розслідуванні «Бігус інфо» як пов’язана із Віктором Медведчуком. 

Який будинок постраждає найбільше

Найбільшої шкоди будівництво може завдати меморіальному будинку Саксаганського. Ця пам’ятка знаходиться на вулиці Жилянській, 96. Про суттєву шкоду від дій забудовника йдеться у матеріалі на сайті «Лівий берег». 

Нагадаємо, що на протиаварійні роботи у будинку Саксаганського планували витратити 12,6 млн грн, але тендер на роботи скасовували. 

Інформатор писав, що у Києві забудовник руйнує історичну садибу XIX століття.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.