Як мешканці будинку у Києві втратили диспетчерську та до чого тут Київміськбуд
Частина приміщення, де знаходиться протипожежна автоматика та модуль управління ліфтами в 4 будинках, опинилася у приватній власності
У грудні 2004 року «Київміськбуд» уклав з міністерством з питань надзвичайних ситуацій договір на будівництво ЖК по проспекту Червонозоряний у Солом`янському районі Києва. У червні 2008 року будинок ввели в експлуатацію.
Через майже 11 років, у травні 2019-го, мешканці будинку вирішили створити ОСББ «Олександрівська Слобідка». Першим кроком вони провели інвентаризацію приміщень.
Лише у жовтні 2021 року мешканці дізналися, що диспетчерську площею 114 м кв. поділили на два приміщення. Одне з них опинилося у приватній власності й новий господар змінив у ньому замки.
«У нежитловому приміщенні знаходяться інженерне обладнання - модулі управління протипожежною автоматикою, системою пожежогасіння та димовидалення, модуль управління ліфтовою диспетчеризацією чотирьох домів», - така інформація є у судовому реєстрі.
Співвласники вважали, що в їх будинку немає нерухомості на 56,6 м кв. згідно з технічним паспортом. Воно є спільним майном багатоквартирного будинку, а тому державна реєстрація прав власності на нього є неправомірною.
Що було у суді
Кияни просили суд визнати недійсним договір купівлі-продажу частини диспетчерської та наполягали на скасуванні рішення про державну реєстрацію цієї нерухомості.
«З довідки «Київміськбуд» встановлено, що нежитлове приміщення є приміщенням громадського призначення. Проте поняття «нежитлове приміщення громадського призначення» взагалі відсутнє, оскільки існують нежитлові приміщення в будівлях громадського призначення, а не приміщення громадського призначення», - вказали у своєму позові співвласники будинку.
Вони вважали, що ні у законодавстві, ні у державних будівельних нормах немає такого поняття як «приміщенням громадського призначення». Це підтвердила судова будівельно-технічна експертиза.
«З акту інвентаризації вбачається, що за адресою (будинку) знаходиться диспетчерська площею 114 м кв. А такого приміщення, як група приміщень площею 56,6 м кв. у будинку фактично та юридично не існує», - наполягали мешканці.
Після прийняття будинку в експлуатацію нібито «Київміськбуд» самочинно поділив приміщення диспетчерської навпіл та одну частину продав.
Нотаріус, який засвідчував договір купівлі-продажу стверджував, що перевірив всі документи та не мав підстав для відмови. І головне: нотаріус послався на технічний паспорт на спірне приміщення, який зробили у травні 2016 року.
Що вирішила суддя
Суддя Солом’янського районного суду Києва Олена Букіна перевірила всі докази та визнала, що мешканці будинку мали подати позов з іншими вимогами.
«Суд приходить до висновку, що не вірно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки ефективним способом захисту права власності позивача є позов про витребування спірного майна», - зазначила суддя.
Тому у грудні 2023 року суддя Букіна відмовила мешканцям будинку у їх позові. Наразі, немає відомостей, що це рішення оскаржували.
Інформатор писав, що суди почали повертати гроші інвесторів Київміськбуду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Кияни вимагають скасувати арешт на квартиру після смерті матері - яким було рішення суду
- Жінка скаржилася на Київміськбуд за помилку під час будівництва паркінгу: яке рішення прийняв суд
- Голосіївська районна держадміністрація відмовила 19-річному дитині-сироті у взятті на квартирний облік - яким було рішення суду?
- Київтеплоенерго здійснив подвійне нарахування за гарячу воду клієнтці, вона вимагає скасувати борг у 3 163 гривень - на чий бік став суд
