Вібрація від ударів ракет по Києву може пошкодити Софію - фахівець-сейсмолог
Сейсмолог НАН України розповів, як вибухові хвилі від ракетних атак поступово руйнують старовинні споруди - навіть без прямого влучання
Ракетні удари по Києву завдають прихованої шкоди навіть тим пам'яткам, куди снаряди не влучають напряму. Вибухові хвилі передаються через ґрунт і поступово послаблюють конструкції давніх споруд - у тому числі Софії Київської. Під час масованих атак на столицю прилади фіксували коливання силою до трьох балів - достатньо, щоби з часом деформувати окремі вузли та перекриття.
Богдан Купльовський, завідувач відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики імені Суботіна НАН України, зазначив, що лише 2-3% енергії хімічного вибуху переходить у механічні коливання ґрунту - але навіть такої частки достатньо, щоби зашкодити давнім будівлям поблизу місця детонації. Особливо небезпечними є тривалі та регулярні вібраційні навантаження, що поступово руйнують окремі конструктивні елементи без видимих змін у загальному вигляді споруди.
Як пояснив Купльовський:
"Енергія хімічного вибуху, десь 2-3% оцих вибухів переходить в механічну енергію, тобто в коливання ґрунту. Якщо такий вибух відбувається близько біля якоїсь, допустим, історичної конструкції, інженерної конструкції, то крім того, що йде звукова хвиля, якщо ракета там не влучила в саму конструкцію, все рівно вібраційні оці навантаження передаються по ґрунту і можуть нести руйнування для будівель."
Фахівець наголосив: Софія Київська є винятком серед столичних пам'яток - лише тут наразі є цілісна система сейсмічного моніторингу. На решті об'єктів культурної спадщини Києва подібних комплексів немає - через брак фінансування та складність таких систем. Спеціальні датчики вимірюють коливання фундаменту і самої конструкції від різних чинників - від міських транспортних вібрацій до вибухових хвиль від обстрілів. Ці дані дають інженерам змогу виявляти найбільш вразливі місця та планувати укріплення.
Як зазначив Купльовський:
"До руйнування конструкції воно не приводить, але до деяких деформацій, які потім в процесі експлуатації виникають. Це приводить, звичайно. Такі моніторинги потрібні, потрібні. Зрозуміло, що вони потрібні не тільки для інфраструктурних проектів, а також для історичних, для культових споруд, тому що ми, якщо їх втратимо, це назавжди."
Купльовський додав, що системи моніторингу для пам'яток мають охоплювати одразу кілька типів загроз - кліматичні зміни, сейсмічну активність і техногенний вплив. Також він наголосив на необхідності підготовки більшої кількості фахівців, здатних працювати з відповідним обладнанням. На об'єктах критичної та енергетичної інфраструктури подібний моніторинг вже є обов'язковим. Для культурної спадщини - поки ні.
Що загрожує спорудам без захисту
Сейсмолог пояснив: давні споруди тисячоліттями витримували природні землетруси, однак систематичні вибухові коливання - принципово інша загроза. На відміну від поодинокого землетрусу, регулярні удари накопичують мікродеформації в конструкції. Видимих руйнувань може не бути роками - але вузлові з'єднання та перекриття поступово втрачають міцність. Саме тому фіксація пікових прискорень на різних частотах є критично важливою для розуміння реального стану будівлі.
Відсутність моніторингу на більшості київських пам'яток означає, що ступінь їхнього накопиченого пошкодження наразі невідомий. Це унеможливлює своєчасне планування реставраційних і зміцнювальних робіт. Втрата культурних об'єктів - незворотна, тому системи спостереження мають бути пріоритетом, а не факультативом.
Удари по Лаврі - контекст знищення київської спадщини
У середині червня Росія двічі вдарила по Успенському собору Києво-Печерської лаври - гендиректор заповідника Максим Остапенко підтвердив, що обидва удари були прицільними, а не випадковими. Перший безпілотник влучив у центр собору близько 01:30 і спричинив пожежу в куполі та верхніх ярусах. Пожежникам вдалося запобігти повному знищенню споруди, проте пошкодження виявились серйозними.
За підсумками тієї ж атаки вигоріло близько 80% даху Успенського собору - одного з найдавніших храмів України та об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Постраждали також скарбниця Національного музею історії України, Музей книги і друкарства та Національна історична бібліотека поблизу. Пожежникам вдалося запобігти проникненню вогню всередину собору, однак руйнування зовнішніх конструкцій виявились значними.
Слідкуйте за нами у Telegram
