Уповноважений з прав людини розкритикував столичну владу за провал системи цивільного захисту на вулицях
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звинуватив столичну владу в повній відсутності мобільних укриттів для людей, які під час тривоги опиняються просто на вулиці. У 2026 році Київ хоч і має кошти на встановлення 96 мобільних укриттів, проте конструкцій досі немає навіть там, де люди щодня чекають транспорт чи гуляють у парках. Омбудсмен наголосив, що на п'ятий рік повномасштабної війни столиця, по суті прифронтове місто, не може забезпечити базовий захист населення. Він закликав громади провести негайну перевірку наявних сховищ і не чекати на чергову трагедію.
Свою заяву Лубінець опублікував у Facebook, поставивши риторичне запитання про те, куди подітися людині, якщо повітряна тривога триває годинами, а вона перебуває поза домом. Омбудсмен назвав абсурдною ситуацію, коли єдиний вихід для людини на вулиці - бігти у кав'ярню, ховатися під деревом чи лягати на асфальт.
"На 5-й рік війни повністю провалена система цивільного захисту. Кількість укриттів не покриє всього населення столиці у разі погіршення ситуації. А мобільні укриття - взагалі відсутні!", - написав уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Омбудсмен зауважив, що деякі регіони України активно закуповують і встановлюють мобільні конструкції, тоді як у Києві таких рішень немає, попри статус прифронтового міста. Окремо він звернув увагу на випадок у Лук'янівському районі, де замість захисних споруд встановлюють нові скляні зупинки.
"Нещодавно мене вразило, що на вщент розбитій Лук'янівці встановлюють нові скляні зупинки, а не захисні споруди! Це справжній абсурд!", - зазначив Дмитро Лубінець.
Водночас Лубінець подякував бізнесам, які самостійно облаштовують мобільні укриття для своїх працівників. Він нагадав, що за нормативами первинне мобільне укриття розраховане лише на короткострокове перебування людей - до чотирьох годин, тож такий захід має доповнювати, а не підміняти будівництво повноцінних захисних споруд.
"Ми маємо дивитися ширше - не лише на наземні модульні конструкції, а й на можливість розвитку мобільних підземних рішень, які можуть забезпечувати людям надійніший захист там, де будівництво стаціонарних споруд потребує значного часу", - підкреслив омбудсмен.

Як приклад формального підходу Лубінець навів ситуацію у Сумській громаді, де встановили 41 мобільне укриття ще до набрання чинності державними стандартами. Сьогодні ці конструкції не сертифіковані та не включені до фонду захисних споруд цивільного захисту, хоча громада планує додатково встановити ще 30 таких об'єктів.
"Тобто виходить так: укриття поставили, але довести їх до стану, в якому вони реально захищають людей, не спромоглися. То хто відповість за цю "роботу", коли замість захисту люди отримають чергову формальність?!", - наголосив Дмитро Лубінець.
Уповноважений закликав громади перевірити стан укриттів просто зараз, а не після чергової атаки чи трагедії: чи вони відкриті, чи відповідають вимогам, чи доступні для людей з інвалідністю, і чи розташовані там, де люди фактично перебувають - на зупинках, у парках та на відкритих територіях.
У Києві питання мобільних укриттів затягується вже не перший рік, попри виділені бюджетні кошти. Раніше мер Києва Віталій Кличко пообіцяв укриття на зупинках транспорту, заявивши, що місто вже закупило перші 40-50 конструкцій, які мають з'явитися протягом місяця.
Також Інформатор писав, що раніше Кличко звинуватив районну владу у зриві закупівель мобільних укриттів, заявивши, що деякі райони взагалі повернули виділені на це кошти назад до бюджету, так і не оголосивши тендери.