В Успенському соборі Лаври вигоріло 80% даху, постраждали скарбниця й фонди
Під час нічної атаки РФ на Київ 15 червня безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору
Унаслідок масованої нічної атаки Росії вночі проти 15 червня серйозно постраждав Успенський собор Києво-Печерської лаври - одна з найдавніших святинь України та об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. За попередніми оцінками, внаслідок удару безпілотника зруйновано близько 80% даху історичної святині. Ударний безпілотник влучив у вівтарну частину храму - Стефанівський приділ. Пожежникам вдалося запобігти проникненню вогню всередину собору.
Детальну картину руйнувань виклала у телеефірі віцепрем'єрка з гуманітарної політики Тетяна Бережна. Крім самої Києво-Печерської лаври, пошкоджень зазнали кілька культурних установ поблизу. Зокрема, постраждали скарбниця Національного музею історії України, Музей книги і друкарства, Національна історична бібліотека України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, а також фондосховище Національного музею народної архітектури та побуту.
"Були пошкоджені лише вікна і двері, самі експонати не були зачеплені", – заявила Тетяна Бережна.
Найбільше постраждав Успенський собор. Влучання відбулося прямо у Стефанівський приділ, сталося сильне займання. Уся верхня частина собору палала. Вогнеборцям вдалося локалізувати пожежу, однак залишається небезпека обрушення і подальшого вигорання. Рятувальники провели обстеження всередині собору і з'ясували, що там серйозно пошкоджено іконостас, є пошкодження розписів і фресок.
Про масштаби руйнувань на пресконференції розповів генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко. СБУ оприлюднила фото уламків дронів, які влучили по Лаврі - фахівці знайшли уламки дронів типу "Герань-2". Міністерство оборони Росії заявило, що в Лавру влучила ракета Patriot, проте начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат спростував цю заяву.
Зеленський і Свириденко відвідали місце удару
Президент Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Юлія Свириденко побували на місці удару. Рятувальники вже погасили пожежі, що виникли в Лаврі, зокрема в Успенському соборі та в "Мистецькому арсеналі". Загалом до ліквідації наслідків залучили понад 140 рятувальників і 40 одиниць техніки. Президент назвав удар "варварством".
Міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що Лавра є об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та входить до списку під посиленим захистом за Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Росія перевершила ІДІЛ у своїх злочинах проти культурної спадщини. У МЗС України назвали реакцію ЮНЕСКО на пошкодження Лаври слабкою - організація так і не вказала на винуватця атаки.
Києво-Печерська лавра залишається закритою для відвідувачів. У Національному заповіднику закликають утриматися від візитів до завершення обстеження всіх споруд. Максим Остапенко, генеральний директор заповідника, заявив, що на відновлення собору знадобиться два роки.
Перший прямий удар по головному храму за всю повномасштабну війну
Успенський собор збудований у 1073-1078 роках і від початку слугував усипальницею київських князів. Він пережив землетрус 1230 року, монгольську навалу та пожежу 1718 року. Під час Другої світової будівлю майже повністю знищили. Собор відбудували лише у 2000 році. Нинішній обстріл став першим прямим влучанням у головний храм Лаври за весь період повномасштабної війни.
Лавра вже зазнавала ударів РФ
У ніч проти 24 січня 2026 року об'єкти Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" вже зазнали пошкоджень унаслідок масованої російської ракетно-дронової атаки на Київ. Тоді удар пошкодив вхідну частину комплексу Дальніх печер та Аннозачатіївську церкву - про це єпископ ПЦУ Авраамій, намісник монастиря, розповів в офіційній заяві монастиря. Тоді ж стало відомо, що пожежу на даху собору вдалося загасити, а цінності евакуювали ще під час обстрілу.
Удар у червні виявився набагато руйнівнішим: окрім Успенського собору, пошкоджень зазнала Вежа Івана Кущника - унікальна фортифікаційна споруда XVII-XVIII ст., зведена коштом гетьмана Івана Мазепи. Від початку повномасштабного вторгнення руйнувань зазнали 1640 пам'яток культурної спадщини та 2446 об'єктів культурної інфраструктури України.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
