В музеї народної архітектури у Пирогові з'явиться кримськотатарський квартал
У День кримськотатарського прапора в Національному музеї народної архітектури у Пирогові заклали фундамент першої оселі майбутньої кримськотатарської експозиції
У Національному музеї народної архітектури та побуту України у Пирогові заклали перші камені у фундамент кримськотатарської садиби - першої споруди майбутньої повноцінної кримської експозиції просто неба. Церемонія відбулася 26 червня у День кримськотатарського національного прапора. До фундаменту також помістили жменю кримської землі - як символ нерозривного зв'язку півострова з материковою Україною. Камені у фундамент заклали представники різних інституцій, військові, кримськотатарська громада та діти.
Першим об'єктом стане відтворення традиційної кримськотатарської оселі зі степового села Бахча-Елі Карасубазарського району - нині Білогірського, перейменованого після депортації кримських татар 1944 року. Надалі Суспільне Крим повідомляє, що експозиція "Кримськотатарська садиба" відтворить архітектуру різних регіонів - степового, гірського та прибережного.
Першу оселю збудують на основі історичних досліджень та архівних креслень. Саме з неї розпочнеться формування музейного комплексу, присвяченого архітектурі, побуту, ремеслам, родинним традиціям та історичній пам'яті кримських татар.
"Для когось це буде музейна експозиція. А для мене - частинка мого Криму, яку ми разом повертаємо в культурний простір України", - написав Ахтем Сеітаблаєв, режисер, актор і директор "Кримського дому".
На ділянці площею трохи більше одного гектара планують звести дев'ять архітектурних споруд різних регіонів Криму. Десята будівля за задумом організаторів навмисно лишається незайнятою - там має постати будинок, який перевезуть вже з вільного Криму.
Директорка музею Оксана Старак-Повякель у коментарі наголосила:
"Ми зобов'язані зробити тут кримську експозицію, бо це частина півдня України."
Для проєкту вже зроблено ескізи унікальних кримськотатарських садиб з різних куточків півострова. Відвідувачі, входячи до нової зони, матимуть відчуття, ніби потрапляють у маленький Крим.
Чому садиба не могла з'явитися десятиліттями
Пирогів - найбільший скансен України і один із найбільших музеїв просто неба в Європі, де представлені всі регіони країни. Проте кримськотатарська садиба тут не могла з'явитися десятиліттями - музей будувався у 1970-80-х роках, коли після депортації 1944 року радянська влада фактично зробила кримських татар "неіснуючим народом".
Київські музеї просто неба та їхня роль у збереженні культури
Пирогів - далеко не єдиний нестандартний музейний простір Києва. Музей декомунізації під відкритим небом на Нивках зібрав десятки радянських монументів і статуй - артефактів ідеологічної доби, яку Україна послідовно відкидає. Власник колекції почав збирати перші екземпляри ще на початку 2000-х, коли процес декомунізації лише розпочинався. Тепер поповнювати її майже немає чим - Київ зачистив більшість радянських символів.
Ще один приклад ентузіастського підходу до збереження культурної та технічної пам'яті - музей ретро-техніки "Колеса історії" у Святошинському районі столиці. Серед його понад сотні ретроавтівок і мотоциклів кожен має власну непросту історію - і всі вони на ходу. Організатори музею переконані: живі речі зберігають пам'ять про епоху краще за будь-який підручник.
Слідкуйте за нами у Telegram
