В мережі опубліковано архівні фото аеропорту «Бориспіль»: цікаві факти з історії летовища

Читать на русском

Будівля першого аеровокзалу в аеропорту «Бориспіль», який обслуговував пасажирів з 1965 по 2014 роки, знайома багатьом пасажирам, але не всі знають, що вона мала виглядати по-іншому, і про це можуть розповісти архівні фото

Читать на русском
Аеропорт "Бориспіль"
Аеропорт "Бориспіль" - історія в фотографіях

Будівля першого аеровокзалу в аеропорту «Бориспіль», який обслуговував пасажирів з 1965 по 2014 роки, знайома багатьом пасажирам, але не всі знають, що вона мала виглядати по-іншому, і про це можуть розповісти архівні фото

Фотографії київського аеропорту "Бориспіль2 за 1993 рік 10 лютого опубліковано в соціальних мережах. Проте існують світлини, які можуть розповісти про цікаві і навіть невідомі факти з історії аеропорту "Бориспіль" - найбільших «повітряних воріт» Києва.

Сучасний аеровокзал в аеропорту "Бориспіль" з’явився лише в 1965 році. І більшість з киян та гостей столиці пам’ятають аеропорт саме таким, яким його показали в Телеграм. Це фото початку 90-х:

В мережі опубліковано архівні фото аеропорту «Бориспіль»: цікаві факти з історії 1

 

В мережі опубліковано архівні фото аеропорту «Бориспіль»: цікаві факти з історії 2

 

В мережі опубліковано архівні фото аеропорту «Бориспіль»: цікаві факти з історії 3

 Проте, саму історію виникнення аеропорту "Бориспіль" знають далеко не всі. А там є багато цікавого. В 50-ті роки радянські чиновники заблокували розширення основного аеропорту Києва — "Жуляни". Через це в столиці не могли приймати нові сучасні літаки Ту-104, які перевозили більше пасажирів на більшій швидкості.

«Бориспіль у той час був військовим аеродромом, але мав смугу потрібної довжини та міцності для прийому Ту-104. Утім, цивільних у себе не хотіли бачити радянські військові. Саме тому керівництву українського управління цивільної авіації довелося звертатися до вищого керівництва СРСР, щоб врегулювати це питання», - розповідають історики.

Рішення прийняли в червні 1959 року. В "Бориспіль" дозволили літати цивільним, але без права базування. Військові виділили дві стоянки для літаків та місце для будівництва тимчасового терміналу.

В мережі опубліковано архівні фото аеропорту «Бориспіль»: цікаві факти з історії 4

Після цього почалася кропітка робота — за місяць потрібно було завезти ємність для зберігання керосину, наземну техніку та трапи, налагодити телефонний зв’язок зі столицею та транспортне сполучення.

Це зараз траса Київ - аеропорт "Бориспіль" — найсучаснішій автобан України. Наприкінці 1950-х то була дорога з бруківки шириною 5 метрів. Шлях довелося розширювати, щоб там могли розминутися автобуси.

Оскільки аеропорт запускали в авральному режимі на базі військового аеродрому без цивільної інфраструктури, перші три місяці роль терміналу виконували намети. Реєструвати пасажирів та багаж в них було незручно, а тому перші місяці ці процедури подорожуючі проходили в аеровокзалі в місті.
Вже восени 1959 року намети замінили стаціонарні будиночки, а в 1960 р. аеропорт "Бориспіль" отримав перший стаціонарний термінал, який правда нагадував хату в селі або сільський клуб.

Сучасний аеровокзал в аеропорту з’явився лише в 1965 році.

В мережі опубліковано архівні фото аеропорту «Бориспіль»: цікаві факти з історії 5

В мережі опубліковано архівні фото аеропорту «Бориспіль»: цікаві факти з історії 6

Спочатку до будівлі мала примикати галерея з телетрапами, до якої підрулювали б літаки. Це дозволило б пасажирам одразу з аеровокзалу потрапляти у літак. Таке рішення у 1960-х роках стало стандартом для великих аеропортів країн Заходу, проте для СРСР це була новинка. Країна не мала досвіду виробництва такого обладнання. У зв’язку з невирішенням питання щодо виготовлення телескопічних трапів, у процесі будівництва проект переглянули, і посадочна галерея з проекту була вилучена.

В мережі опубліковано архівні фото аеропорту «Бориспіль»: цікаві факти з історії 7

Перші телетрапи у "Борисполі" з’явилися лише у 1994 році, коли аеропорт став головними повітряними воротами вже незалежної України. Тоді за допомогою іноземного кредиту в аеровокзалі зробили реконструкцію та встановили два рукави.

Політолог Володимир Фесенко розкриває, чому новий законопроєкт не слід називати «скандальним» та чому важливо уникати таврування. Розмова про значущість мобілізації та можливі наслідки в разі невтілення цього закону. Приєднуйтеся до перегляду для глибшого розуміння.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.