Фотовиставка "Укорінені" у київському метро показує портрети людей, що залишилися жити в зоні відчуження після катастрофи 1986 року.
Портрети людей, які після евакуації 1986 року повернулися до рідних сіл у зоні відчуження, - тепер у центрі Києва. 21 квітня у вестибюлі станції метро "Золоті Ворота" відкрилася фотовиставка "Укорінені" - до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи. Організатором виступив благодійний фонд "Арт Ре-Хаб". Переглянути експозицію можна до 3 травня включно.
Виставка є частиною масштабного мистецько-дослідницького проєкту художниці Зінаїди Кубар "Життя після життя". Він формувався впродовж 10 років польових досліджень на теренах Чорнобильського Полісся. В основі - портрети самоселів, доповнені авторськими орнаментами та прямими цитатами з розмов художниці з мешканцями зони.

Центральна робота серії - "Укорінені" - розповідає про людей, які відмовилися залишати рідні місця попри радіаційну небезпеку. Це не лише документальні знімки - кожен портрет несе особистий досвід людини, яка свідомо обрала своє коріння. Виставка поєднує документальність і мистецтво, особисту пам'ять і колективну травму.
Проєкт побудований як багатошаровий простір. Дослідження переплітається з міфологією, а конкретні долі - з уявленням про майбутнє. На одному зі стендів - слова жінки, яку намагалися вивезти після катастрофи: "Нас виганяли з Чорнобиля. Казала, що нікуди не піду. Тут мої предки, тут їхні могили". Саме такі свідчення стали основою всього проєкту.
26 квітня 2026 року виповнюється рівно 40 років від вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Це одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства. У столиці цьогоріч проходить ціла низка заходів вшанування пам'яті жертв і ліквідаторів трагедії.
"У цьому проєкті я досліджую різні виміри життя після катастрофи: після втрати, евакуації, руйнування, після наступу російської армії та звільнення території. Водночас він осмислює "життя після життя" як стан трансформації, у якому природа, пам'ять і люди формують нову реальність", - Зінаїда Кубар, художниця, авторка проєкту.
Самосели - люди, які попри офіційну заборону повернулися до зони відчуження після евакуації 1986 року. Прихильність до рідної землі виявилася сильнішою за страх опромінення і заборонні приписи. Саме їхні портрети та особисті свідчення стали серцем виставки Зінаїди Кубар.
Станція "Золоті Ворота" вже кілька років поспіль слугує майданчиком для суспільно важливих тематичних проєктів. Нещодавно тут відкрили виставку про співпрацю України з НАТО - інший приклад того, як підземка перетворюється на точку суспільного діалогу. Відкрита для всіх пасажирів метро, "Золоті Ворота" щодня збирає тисячі відвідувачів.