У КМДА продовжують тягнути фонтан на Бессарабку - зробили вже два соцопитування
Столична влада провела два опитування щодо облаштування простору на місці постаменту: соціологи зафіксували підтримку майже 80% киян
КМДА наполегливо просуває ідею фонтану на місці колишнього пам'ятника Леніну навпроти Бессарабського ринку в Києві. Попри критику з боку архітекторів та частини киян, чиновники вже провели два соцопитування - і обидва показали на їхню користь. Останнє дослідження зафіксувало підтримку ідеї серед майже 80% мешканців столиці.
Деталі проєкту та результати опитувань оприлюднив у дописі на Facebook заступник міського голови Києва Валентин Мондриївський. У 2025 році було запропоновано створити там безбар'єрний громадський простір з фонтаном за кошти благодійників. Роботи фінансуватимуться не з міського бюджету, а за підтримки меценатів, зокрема компанії Farmak. Наразі комунальна корпорація "Київавтодор" розпочала процедури закупівлі через Prozorro, а завершити роботи планують у 2027 році.
На площі планують облаштувати озеленення, лавки, освітлення та доріжки. Реконструкція передбачає перетворення ділянки на зону відпочинку із фонтаном заввишки 4-5 поверхів у центрі. Поряд облаштують зручні наземні переходи, щоб прибрати бар'єр у вигляді підземного переходу.
"За проєктом на місці пам'ятника Леніну планують облаштувати простір відповідно до принципів доступності та сучасних стандартів міського середовища", - заявив Валентин Мондриївський, заступник міського голови Києва.
Мер Києва Віталій Кличко заявив, що фонтан є "найбільш нейтральним рішенням" для громадського простору на місці колишнього постаменту. При цьому Мондриївський повідомив: готового проєкту простору поки немає, бо раніше оприлюднені рендери не відповідали будівельним нормам. Тому місто продовжує працювати над концепцією.
Соціологи підтвердили підтримку - але критики не замовкли
Майже 80% жителів столиці підтримують ініціативу облаштувати безбар'єрний громадський простір із фонтаном на місці колишнього постаменту. Зокрема, 58% опитаних повністю підтримують цю ідею, 21% - радше підтримують, ще 6% радше не підтримують, а 11% - повністю проти. Дослідження проводила Соціологічна група "Рейтинг" з 22 по 27 травня 2026 року - у ньому взяли участь 1200 мешканців Києва віком від 18 років.
Проте не всі погодились з такою постановкою питання. Кияни закликали владу провести опитування через застосунок "Київ Цифровий" щодо реконструкції зони на перетині Хрещатика і бульвару Шевченка. На сайті КМДА зареєстрували 4 петиції щодо проєкту реконструкції, проте кожна зібрала менше сотні голосів із 6 тисяч необхідних.
CEO архітектурної компанії archimatika Дмитро Васильєв висловив категоричну незгоду з ідеєю облаштування фонтану на Бессарабській площі. За його словами, сама локація не є придатною для створення комфортного простору відпочинку - площа розташована між трьома потужними автомагістралями. Архітектор Павло Пекер зазначив, що питання бульвару Шевченка не може зводитися лише до концепції фонтану, а потребує комплексного обговорення транспортної та пішохідної інфраструктури.
Зауважимо, що пам'ятник Леніну демонтували 8 грудня 2013 року, під час Революції Гідності, - це стало символічним кроком до переосмислення простору. Відтоді постамент почали використовувати як зону для тимчасових інсталяцій. Сьогодні ця ділянка не має визначеної функції - вона залишається радше транзитною зоною в самому центрі міста.
Суперечки навколо облаштування Бессарабської площі
Проєкт замовили ще у 2025 році, його розробка коштувала 1,5 млн грн, однак рішення реалізовували без громадських слухань та широкого обговорення. Думки відомих мешканців столиці щодо ідеї розділились: одні вважають псевдоісторичний стиль недоречним, інші підтримують саму думку перетворити "відрізаний острівець" на живий громадський простір. Дискусія не вщухає - і свідчить про те, що місто досі не виробило спільного бачення для однієї з найзнаковіших точок центру.
Наступним кроком має стати розробка повноцінного проєкту, який відповідатиме будівельним нормам. Критики вважають, що об'єкт не має ані художньої цінності, ані глибокого суспільного значення. На думку багатьох містобудівних експертів, саме відсутність відкритого конкурсу та публічного обговорення є головною проблемою всього процесу.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
