У Києво-Печерській лаврі залишать прах Столипіна в спокої, але лише до кінця війни
Директор заповідника Максим Остапенко розповів, чому поховання царського прем'єра на території лаври поки що не чіпатимуть
Прах прем'єр-міністра Російської імперії Петра Столипіна залишиться в Києво-Печерській лаврі щонайменше до завершення повномасштабної війни. Питання долі останків царського реформатора раніше розглядалося в Україні у дискусійній площині - зокрема, лунали пропозиції внести їх до обмінного фонду з Росією. Тепер у заповіднику дали однозначну відповідь: рішення відкладено до після перемоги. Ключову роль у цьому зіграв правнук Столипіна, який виступає на боці України.
Генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко виступив в ефірі телеканалу "Київ24". За його словами, у 2023 році вже підіймалося питання про повернення останків Столипіна Росії. До президента України звернувся правнук реформатора, який займає проукраїнську позицію і просив не чіпати поховання. На його думку, Столипін намагався змінити Російську імперію - а тому поховання слід залишити в спокої до кінця війни.
"Є прохання людей, які підтримують Україну та європейські цінності і є родичами Столипіна", - заявив генеральний директор заповідника Максим Остапенко.
Це прохання стосується нащадків Столипіна, які підтримують Україну і визнають її боротьбу. Ініціатива повернення останків раніше виходила від окремих політичних кіл, які наполягали на "історичній справедливості" - мовляв, прем'єр-міністр має спочивати на території сучасної Росії. Тепер ця позиція фактично заморожена.
Хто такий Столипін і чому він похований у Києві
Петро Столипін - прем'єр-міністр Російської імперії часів Миколи II. Він відомий як автор масштабної аграрної реформи та жорсткий противник будь-яких проявів окремої української ідентичності. Столипіна вбили у вересні 1911 року в Київському оперному театрі, і похований він поблизу Трапезного храму Києво-Печерської лаври.
Поховання відбулося за особистим розпорядженням імператора. Відтоді могила зберігається на території заповідника. В умовах повномасштабної війни закономірно постало питання її долі.
Питання праху залишається замороженим щонайменше до завершення війни. Одна з ідей полягала в тому, щоб внести останки до обмінного фонду - як важіль для повернення полонених бійців ЗСУ або тіл загиблих українських діячів. Але прохання проукраїнськи налаштованих нащадків реформатора змінило ситуацію.
Удари по собору та доля заповідника
Дискусія про прах Столипіна виникла на тлі російської атаки у ніч на 15 червня, коли було завдаго серйозних пошкоджень Успенському собору Києво-Печерської лаври - одній з найцінніших пам'яток Києва. Росія завдала двох прицільних ударів по заповіднику. Пожежники врятували собор від повного знищення, проте реставрація може тривати роками. Остапенко наголосив: це були не випадкові уламки, а цілеспрямовані удари.
Під час ліквідації пожежі стався ще один показовий епізод. Хрест на сторожовій вежі Лаври відхилив другий безпілотник від пожежників, які гасили собор. Деталь стала відомою лише 16 червня - через добу після атаки. Директор заповідника розповів про цей епізод в ефірі телемарафону, і він миттєво облетів медіапростір.
Слідкуйте за нами у Telegram
