Директор заповідника Максим Остапенко розповів, як хрест сторожової вежі Івана Кущника відхилив безпілотник від рятувальників під час гасіння пожежі
Хрест на сторожовій вежі Івана Кущника в Києво-Печерській лаврі, ймовірно, врятував пожежників від загибелі під час ліквідації наслідків нічної атаки. Росія тієї ночі завдала двох прицільних ударів по Успенському собору - перший дрон влучив близько 01:30, після чого рятувальники вийшли гасити пожежу. Другий безпілотник летів прямо в їхній бік - і саме хрест змінив цей сценарій.
Ця деталь стала відомою тільки 16 червня. Про обставини другого удару розповів генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко в ефірі телемарафону.
"На сьогодні ми знаємо, що Успенський собор, вежа Кущника і Мистецький Арсенал - це були прямі удари. Це були не збиті уламки, а дрони, які заходили по чіткій зрозумілій траєкторії", - пояснив він.
Тобто ближче до ранку 15 червня росіяни запустили ще один дрон по Києво-Печерській лаврі - саме тоді працівники ДСНС перебували під загрозою. Пожежу гасили понад 20 екіпажів рятувальників просто під час повітряної тривоги. Найголовніше - вогонь не перекинувся всередину собору, а іконостас, повністю дерев'яний і просочений оліфою, уцілів.
"Під час ліквідації наслідків російської атаки на Києво-Печерську лавру хрест на сторожовій вежі міг врятувати життя пожежникам", - повідомив Остапенко і додав, що дрон зачепився за хрест і змінив траєкторію польоту, у цей момент поруч працювали рятувальники.
Під час ліквідації наслідків російської атаки на Києво-Печерську лавру хрест на сторожовій вежі міг врятувати життя пожежникам. Як повідомив директор заповідника Максим Остапенко, дрон зачепився за хрест і змінив траєкторію польоту. У цей момент поруч працювали рятувальники. pic.twitter.com/mCbdmtW2im
— Анастасія (@n2gltu) June 16, 2026
Гендиректор Остапенко заявив, що вночі було два прицільних ворожих удари, спрямованих на знищення Успенського собору. Перший стався близько 01:30 - ворожий дрон влучив у центр будівлі, після чого пожежа охопила купол та верхні яруси. Остапенко припустив, що "Шахед" мав запалювальну суміш, бо вогнетривкі балки загорілися миттєво.
СБУ встановила, що РФ ударила по Лаврі безпілотником "Герань-2" - це російська версія іранського дрона-камікадзе типу "Shahed". Основною метою атаки, за словами Остапенка, ймовірно, було знищення дерев'яних конструкцій бані, щоб дах обрушився всередину та зруйнував історичний інтер'єр. Розрахунок ворога був на те, що конструкції заваляться всередину, але пожежники буквально врятували собор від руйнації.

Загалом пошкоджено п'ять об'єктів національної спадщини. У музеї друкарства вибуховою хвилею вибило вікна та двері, у музеї історичних коштовностей пошкоджено частину експозиції. Через суттєві пошкодження територію заповідника тимчасово закрили для відвідувачів до завершення аварійно-рятувальних робіт.
Це вже другий випадок пошкодження лаври під час повномасштабної війни - у січні 2026 року внаслідок масованої атаки постраждали вхідна частина комплексу Дальніх печер та Аннозачатіївська церква. В Успенському соборі вигоріло 80% даху, постраждали скарбниця й фонди кількох культурних установ поблизу. Гендиректор Остапенко нагадав, що цьогоріч святиня відзначає 975 років.
Удар по Лаврі викликав широкий міжнародний резонанс - атаки на об'єкти культурної спадщини кваліфікуються як воєнний злочин. Скандальний митрополит УПЦ МП Павло (Лебідь) відреагував на руйнування по-своєму: у зверненні він назвав відповідальним диявола, так і не вимовивши слово "Росія". Риторика ієрарха, який є фігурантом гучних корупційних скандалів, обурила українців і стала окремим приводом для дискусії.