У Києві створили мапу спеки - наочно демонструє, де забудовники створили гетто зі скла й бетону
Аналітики ЛУН з'ясували, які мікрорайони столиці перетворилися на теплові острови з температурою поверхні до +47°C, і чому
Влітку 2026 року деякі райони Києва розжарюються до +47°C, і причина цього не лише у погоді, а у самих будівлях, асфальті й відсутності дерев. Раніше в столиці забудовник через суд намагався скасувати обмеження для висотної забудови біля метро "Олімпійська" - і така практика безпосередньо пов'язана з тим, що відбувається з кліматом у щільно забудованих кварталах. Аналітики ЛУН опублікували супутникову мапу температур поверхонь по всій столиці - і картина виявилася безжальною.
Дослідження з'явилося на початку липня 2026 року. Фахівці ЛУН використали супутникові знімки, щоб показати реальну температуру поверхні в різних точках Києва. Результат виявив різкі температурні контрасти між озелененими і щільно забудованими районами - різниця між ними перевищує 10°C.
Найспекотнішими стали райони лівого берега. Рекордні показники зафіксовано у Дарницькому та Дніпровському районах - зокрема в мікрорайонах Соцмісто, біля Дарницького вокзалу та на Позняках. Окремі ділянки розжарюються до +45...+47°C. Мінський масив і Троєщина також потрапили до переліку найгарячіших - до +45°C і +44°C відповідно. Поділ, попри свій історичний вигляд із брукованими вулицями, прогрівається до +46°C - через брак зелені та щільну забудову.
Натомість райони з парками та деревами показують разюче інші цифри. Звіринець і Сирець - близько +32...+33°C. ВДНГ і Деміївка - до +34°C. Це означає, що кияни, які живуть у зелених кварталах, в ті самі сонячні дні відчувають на 12-15 градусів менше, ніж мешканці бетонних масивів.
Чому виникли теплові острови у місті
Механізм простий: асфальт, бетон і дахи будівель поглинають сонячне тепло значно інтенсивніше, ніж трава чи крони дерев. Вдень вони розжарюються, вночі - повільно віддають накопичене тепло, не даючи місту охолонути. Чим щільніша забудова і чим менше зелених зон - тим сильніший ефект теплового острова.
Саме тому нові масиви з монолітними висотками, мінімумом дворів і відсутністю дерев стають справжніми печами. Позняки, Мінський масив, Троєщина - квартали, де кілька десятиліть активно зводили щільні житлові комплекси без достатнього озеленення. Поділ потрапив до лідерів спеки попри малоповерхову старовинну забудову - через майже повну відсутність дерев на головних вулицях та велику кількість асфальтованих площ. У ЛУН зазначають, що отримана мапа допоможе киянам планувати переміщення у спекотні дні, а для містобудівників стане аргументом на користь обов'язкового озеленення нових кварталів.
Забудовники у Києві натиснули на містобудівні норми
Ситуація з тепловими островами нерозривно пов'язана із тим, як у місті ухвалюються рішення про забудову. У Київському окружному адміністративному суді розглядається справа щодо ділянок на вулиці Антоновича, 58 та 66. У цій справі забудовник через суд домагається скасування висотних обмежень у пам'яткоохоронному ареалі - і активісти вважають, що це відкриє шлях до масштабної висотної забудови в історичному центрі столиці. Юрист і пам'яткоохоронець Олександр Дядюк зазначив, що оскаржуються саме містобудівні умови та обмеження, видані Департаментом містобудування та архітектури КМДА.
Паралельно у Києві тривають скандали довкола знесення старих будівель під нову забудову. Представник ПП "Конвалія-Нерухомість" Олег Шевчук під час засідання Господарського суду заявив, що дахи пам'яток самі обвалилися через аварійний стан - хоча прокуратура наполягає на тому, що об'єкти роками навмисно доводили до руйнування. Йдеться про садибу Дмитрієва на вулиці Хорива, 2 - комплекс будівель XIX-XX століть, демонтаж яких розпочали ще у 2018 році. Кожен такий снос - це потенційно нова бетонна висотка без достатнього озеленення, а отже - ще один фрагмент майбутнього теплового острова.
Знесення будівель у Києві стало усталеною практикою
Показовою є й інша київська справа - знесення відносно нової будівлі "Київпроєкту" на вулиці Богдана Хмельницького. Засновник Saga Development Андрій Вавриш, як зазначає замітка Інформатора про демонтаж будівлі Київпроєкту, пояснив знесення технічним старінням споруди 1985 року - після чого на тому самому місці може з'явитися значно вища споруда. Такий підхід - знести та побудувати вище - прямо суперечить меті збереження комфортного міського мікроклімату.
Подібні рішення відтворюють ту саму модель, яку зафіксувала мапа спеки ЛУН: старі будинки із зеленими дворами поступаються місцем висоткам із монолітного бетону та скла, які накопичують тепло і перетворюють цілі квартали на теплові острови. Поки це залишається нормою київського будівництва - тепловий дискомфорт влітку лише посилюватиметься, а різниця між "прохолодним Звіринцем" і "розжареними Позняками" зростатиме з кожним роком.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
