Водосховище вкрилося біло-блакитним нальотом через аномальну спеку: купатися у водоймі не рекомендують, містяни публікують фото у соцмережах
Розпал курортного сезону обернувся для Київського моря екологічною проблемою - водосховище вкрилося характерним нальотом блідо-смарагдового та біло-блакитного кольору. Відпочивальники б'ють тривогу - вони масово публікують фотографії тривожного стану водойми у соціальних мережах. Купатися у Київському морі зараз не рекомендують.
Водосховище вкрилося біло-блакитним нальотом, ймовірна причина цього явища - аномальна спека, через яку вода почала цвісти, про що пише видання Big Kyiv. Місцева влада ситуацію поки не коментувала. Українці у соцмережах радять не купатися у Київському морі, оскільки вода там може бути небезпечною для здоров'я.

Окрім зміни кольору, є й інша проблема. Вода помітно відступила від звичних берегів, оголивши піщані мілини.
Екологи заспокоюють українців й кажуть, що це класичне літнє явище - "цвітіння" води спричинене активним розмноженням ціанобактерій (або синьо-зелених водоростей). Вони є природною частиною екосистеми, але за певних умов їхня кількість стає критичною.
Для цього мають збігтися кілька основних факторів: аномальна спека, застій води та потрапляння хімічних речовин, у тому числі домашніх миючих засобів та добрив з полів. Коли ці мікроорганізми відмирають, вони починають гнити, поглинаючи весь кисень із води, що нерідко призводить до замору риби та появи неприємного специфічного запаху біля берега.
30 червня через спеку на трасі Київ - Ковель - Ягодин піднялися бетонні плити. 29 червня у Вінниці від спеки деформувалися трамвайні колії, на Київщині "розплавився" асфальт. Аномальна температура вдарила по всій інфраструктурі регіону одночасно.
Водночас Голосіївський ліс, Конча-Заспа, Дніпро та Київське водосховище залишаються на 10-15 градусів прохолоднішими за міські квартали. Це підтверджує дослідження порталу ЛУН, у якому аналізували дані супутників Copernicus Sentinel-3 за 26-29 червня 2026 року. Проте цвітіння води зводить нанівець перевагу водойми як місця відпочинку в спеку.
Різке обміління водосховища, яке спостерігалося раніше, є наслідком неузгодженого управління водними ресурсами та енергетичною системою. Така ситуація створює критичні ризики для екосистеми Дніпра і загрожує масовою загибеллю біоресурсів у нерестовий період. Цвітіння ж, на відміну від обміління, напряму залежить від температури - і зупинити його адміністративними рішеннями неможливо.
Київське водосховище - найбільше в каскаді Дніпровських водосховищ, розташоване в межах Київської та Чернігівської областей. Його створили у 1964-1966 роках для потреб Київської ГЕС, а площа водного плеса становить 922 квадратних кілометри. Навесні цього року водойма пережила різке планове скидання води - рівень упав майже на два метри, що спричинило мор риби й оголило берег на сотні метрів.
Незважаючи на екологічні проблеми, береги Київського моря стали одним із найпопулярніших напрямків відпочинку для киян. Вишгородський район і береги водосховища перетворилися на напрямок преміального відпочинку - тут з'явилися глемпінги, бутик-готелі та котеджні містечка з підігрітими басейнами. Про те, як узбережжя перетворилося на напрямок елітного екотуризму, раніше писав Informator. Поява нальоту на воді ставить під сумнів курортний потенціал водойми в розпал літнього сезону.