З вимог, що озвучували мітингарі, як традиційні до влади: забезпечити обмін полоненими і повернути додому тих, кого ще можливо, так і нові, до міжнародної спільноти, що виконує посередницькі функції, із вимогою фасилітувати обміни
Зранку у середу, 16 жовтня 2024-го, у Києві проходить один з наймасштабніших мітингів родичів військовополонених солдатів та тих, хто зник безвісти. Матері й наречені, діти та знайомі бійців прийшли до центру міста саме у момент, коли президент, Володимир Зеленський, у Верховній Раді представляв депутатам план перемоги у війні. Вже після початку засідання парламенту мітингарі наблизилися до урядового кварталу на вул. Грушевського - втім, підійти ближче до Верховної Ради завадили блокпости.
Від самого ранку у середу, 16 жовтня, близько тисячі людей прийшли на Майдан з українськими стягами, а ще - з фотографіями рідних, хто чи зник безвісти під час війни, чи потрапив у полон. Родичі, друзі, знайомі військових, хто служив у абсолютно різних бригадах і підрозділах прибули до Києва, щоб нагадати про своїх близьких і рідних. Їхали з Київщини та навколишніх областей, Львова та Західної України загалом.
В руках - зворушливі та обурливі плакати. Деякі зроблені явно нашвидкоруч, намальовані просто фломастером по сірому картоні. Деякі - надруковані на принтері, у тих містян, хто виходить на мітинги часто, як на прогулянку вихідними. От тільки єдине задоволення від таких зустрічей - зі спілкування з такими самими родичами, матерями, дружинами, нареченими побратимів та абсолютно невідомих бійців.
Плакати і знамена бойових підрозділів, сотні усміхнених обличь військових дивляться просто на перехожих. "Поверніть Героїв додому. 112 бригада"; "Знайдіть безвісти зниклах, 25 десантно-штурмова бригада", розпачливе: "Поверніть мого сина!" чи наївно-дитяче "Де мій тато?!" зворушують і торкаються багатьох киян. Спершу мітингарі вишикувалися вздовж Хрещатика, розгорнувши свої заклики і звернення - перехожі стали підтримувати їх вигуками, автівки, що проїздили повз, -сигналили на знак підтримки.
Згодом мітинг, принаймні, чимала його частина рушила до урядового кварталу. Пішли просто вздовж вул. Грушевського - так до війни можна було підійти впритул до будівлі парламенту і у охоронюваний квадрат "Кабмін - Офіс президента - Верховна Рада". Втім, сьогодні цей сектор закритий для простих відвідувачів, і вже точно для публічних акцій та мітингів, що несуть приховані небезпеки. Зрештою, мітинг став біля найпершого блокпосту по вул. Грушевського, вигукуючи гасла на віддалі від парламенту. Дісталося й президенту - скандували "Ганьба" і "Владу на нуль".
Важливо: адресатів у цих закликів декілька. По-перше, це міжнародні організації та країни, що виконують посередницькі функції, їх просять допомогти повернути родичів додому. По-друге, українська влада - її просять, щоб про тих, хто зник безвісти, не забували; також просять по можливості прискорити повернення додому тих бійців, хто потрапив у полон. А зважаючи, що зранку у середу президент Володимир Зеленський виступає у парламенті, презентуючи План перемоги України депутатам (це сукупність заходів та сил, які голова держави вже показував міжнародним патнерам), - родичі військових сподівалися привернути увагу ще й голови держави.
Нагадаємо, велелюдні мітинги активістів "Free Azov" почалися у Києві з осені 2023 року. Тоді на свої акції вони збирали декілька сотень людей, родичів військових, що тривалий час утримуються рф в полоні. Зазвичай мітингарі обирали для акцій пам'ятні чи прикметні локації у столиці - не обов'язково Хрещатик чи Майдан, а й Контрактову, Поштову площі, Лук'янівку тощо.
Прикметно, що, як писав Інформатор, один з наймасовіших мітингів за останній час відбувся у Києві не з приводу військових дій, а саме через діяльність (хоча точніше - бездіяльність) міської влади. Так, на наступний день після знесення у Києві садиби Зеленського під стінами КМДА сотні киян вимагали від міського голови припинити руйнування історичних об'єктів у місті.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.