У Києві хочуть вирубати 35 тисяч дерев - це майже стільки, скільки росте на Трухановому острові
Столичні активісти б'ють на сполох через плани знищити 35 тисяч дерев у столиці - цифра порівнянна з усім деревним масивом на найбільшому острові посеред Дніпра
Столичні активісти б'ють на сполох - у Києві з'явились плани знищити 35 тисяч дерев. Труханів острів та його деревний масив перебувають під окремою загрозою - прокуратура вже звертається до суду, аби змусити Київраду надати природним зонам столиці заповідний статус. Цифра у 35 тисяч вражає масштабом - саме приблизно стільки дерев налічує найбільший острів Києва.
Якщо плани, які опубліковані на сайті КМДА, реалізують, місто втратить зелений масив, порівнянний з цілим природним островом посеред Дніпра. Столичні активісти відреагували на відповідні наміри і закликають городян та владу зупинити знищення зелених насаджень. Деталі того, хто ініціює вирубку і на яких підставах, оприлюднила активістка Настя Галущенко, аби привернути максимальну увагу до ситуації.
Масштаб загрози стає особливо наочним у порівнянні. Труханів острів - один із найбільших зелених масивів у межах міста - налічує приблизно стільки само дерев. Знищення 35 тисяч дерев фактично означало б стирання з карти Києва цілого острівного лісу.
"35 тисяч дерев планують вирубати в Києві! Така кількість дерев за площею займатиме приблизно 350 га, якщо брати нормативи для парків. Щоб приблизно зрозуміти масштаби – Труханів острів, наприклад, має площу 450 га. Або це десь 500 стандартних футбольних полів", - написала Настя Галущенко.
Законодавство дозволяє зрубати дерева, що мають механічні ушкодження, дупла, гниль, грибкові ураження, значний нахил або перевищили певну вікову межу. Для деяких порід вона починається вже з 30 років - тобто саме тоді, коли дерево наближається до піку ефективності у виробництві кисню та очищенні повітря. Водночас ідеальний за станом столітній дуб не підлягає вирубці лише через вік - це прямо передбачено правилами. Критерій нахилу більш ніж 45 градусів також викликає питання, адже ніхто не виходить на перевірку з кутоміром. Активісти вказують на ключову проблему:
"На мою думку, саме законодавство прописане так, що знайти привід для видалення можна завжди. А процедури оскарження цього рішення не існує "в природі".
Попри це, захисники зелені склали покрокову інструкцію для киян, чиє дерево потрапило до переліку. Спочатку слід перевірити список за адресою, зробити детальне фото та відео з усіх боків - крону, верхівку, стовбур, пошкодження і прикореневу частину. Далі - самостійно оцінити стан дерева: суховершинність більше двох третин крони або наявність масових трутовиків вздовж усього стовбура є реальними сигналами тривоги, тоді як одиничні гриби чи дупло самі по собі не є підставою для видалення. Після цього варто звернутися до ботанічних садів, наукових установ або незалежних арбористів для отримання фахового висновку з підписом та печаткою.
Наступний крок - письмове звернення до Департаменту захисту довкілля КМДА з вимогою повторної експертизи за участю громадськості. Якщо комунальники відмовляють - залишається суд. Активісти нагадують: акт обстеження зелених насаджень - це лише експертний висновок, який можна оскаржити.
Що станеться з деревами, якщо мовчати
Законодавство у цій сфері залишається розмитим: межа між "фаутним" (хворим) і "аварійним" (таким, що загрожує падінням) деревом визначається на розсуд фахівців, без стандартизованих числових критеріїв. Світова арбористика послуговується орієнтиром у 30% здорової деревини як мінімальним порогом безпеки - проте в українських нормативах цієї цифри немає. Наслідком такої невизначеності є ситуація, коли навіть омела на гілці або поодиноке дупло можуть стати приводом для видалення цілого дерева.
Активісти нагадують, що за законом до складу комісії можуть входити й "зацікавлені особи" - тобто представники громадськості. Скористатися цим правом і вимагати місця у комісії - один зі способів впливати на рішення ще до потрапляння дерева до списку. Інакше, попереджають захисники зелені, 35 тисяч дерев перетворяться на дрова, пелети та прибуток для керівників міського "озеленення".
Чому столиця роками не захистила свої зелені зони
Проблема захисту столичних природних територій має довгу передісторію. Київська міська прокуратура звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовами проти Київради. Понад 30 років рада так і не вирішила питання надання цінним природним територіям статусу об'єктів природно-заповідного фонду. Перелік цих зон затверджений ще відповідно до президентського указу 1994 року - однак Київрада всі ці роки ігнорувала зобов'язання.
Унаслідок бездіяльності виникла реальна загроза втрати Труханового острова, озера Вирлиця, Наводницького парку та ще кількох природних об'єктів. Паралельно в різних районах зелені зони Теремків опинились під тиском через інфраструктурні проєкти. Комунальники планують прокласти нову тепломагістраль через паркову зону, не маючи альтернативного маршруту.
Як місто поступово позбавилось вікових дерев
Загроза масової вирубки - лише вершина проблеми. Крок за кроком, під виглядом нагальних потреб, місто поступово втрачає зелений пояс. Кожен такий проєкт - черговий тиск на зелені легені міста, якому бракує законодавчого захисту.
Окремо стоїть проблема вікових та історичних дерев. Останніми роками знищено унікальний каштан Шевченка, що ріс на території Видубецького монастиря. Втрата пам'яткових дерев столиці стала наслідком як бездіяльності комунальних служб, так і природних катаклізмів - буревій пошкодив дуб Крістера у Подільському районі та липу Петра Могили на Андріївському узвозі.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
