У Київському морі досі є 90 млн тонн радіоактивного мулу - стало відомо, де найбільша небезпека
У науковій роботі, яку дослідив Інформатор, є відповіді на усі головні питання: де ховаються радіонукліди, на якій глибині під шаром піску, і, головне, чи стало їх менше з часом
Київські вчені написали наукову роботу, що містить у собі відповіді на найпопулярніші запитання про забруднення Київського моря радіонуклідами. Ці дані здатні шокувати: у донних породах досі міститься близько 90 млн тонн радіоактивного осаду. При цьому його більша частина розташована на глибині 15 см під нашаруваннями піску, а подекуди й виходять просто на поверхню дна водойми. Інформатор дослідив цей матеріал і зробив коротенький огляд у форматі "питання-відповідь".
Сама робота була написана чотирма вченими з України: старшим науковим співробітником Інституту рибного господарства НААН Дмитром Христенком, його колегами Наталею Колесник та завідувачкою лабораторії Марією Симон, а ще - фахівцем з іхтіології й гідроекології НУБіП Ганною Котовською. Вона вийшла в світ ще до війни, у 2021 році, але активно ніким не тиражувалася: на сайті Інституту рибного господарства НААН в неї було лише 5 читачів - з них троє з України, один з Китаю, і ще - з Сінгапуру.
Скільки радіації досі "приховано" у Київському морі?
Виявилося, їх там чимало. Йдеться про радіоактивний мул, що лежить на дні - його там надзвичайно багато. І найтривожніший момент: менше з часом його не стає, оскільки до водосховища постійно потрапляє вода з річки Прип'ять, що протікає забрудненою територією.
"Наразі у Київському водосховищі, за рахунок специфіки формування донних відкладів із акумульованими в них радіонуклідами, зберігається близько 90 млн тон радіоактивного мулу... Причому, передумови до зменшення радіоактивного навантаження відсутні, адже з поверхневими стоками із забруднених площ водозабору верхньої частини правобережжя басейну Дніпра до нього надходять нові порції радіоактивних сполук", - зауважують автори дослідження.
Що саме це за радіонукліди?
Науковці зауважили, що основні радіоактивні забрудники Київського моря - це ізотопи цезію (близько 60% від загального забруднення радіонуклідами) та стронцію (21%). Обидва утворюються лише під час роботи та вибухів ядерних реакторів, і в обох - найдовший період напіврозпаду (понад 30 років). Відповідно, саме вони становлять найбільшу небезпеку для екосистем.
"Остання пояснюється тим, що за своєю хімічною структурою вони подібні до кальцію та калію, й можуть їх витісняти і заміщувати у метаболізмі", - пояснили вчені.
Де забруднення найбільше?
Цікаво, що радіоактивні речовини розташовані на дні нерівномірно. Донні відклади, пишуть дослідники, забруднені так з кількох причин. На це впливають північний та північно-західний вітри. Також стронцій і цезій заміщують кальцій і утворюють карбонати - у лівобережній частині водосховища з переважно піщаним дном їх "суттєво менше", пишуть вчені.
"На противагу, правобережні супіски та суглинки вкриті шаром мулу з високим вмістом радіоактивних карбонатних седиментів. Особливо гострою ця проблема є в акваторії поблизу села Страхолісся", - зауважують дослідники.
Ще одна причина - сильний потік, власне, річки Дніпро. Він відтісняє більш слабкі стоки інших річок до правого берега Київського моря - саме цим і пояснюється забруднення правого берега.
Як глибоко "копати", щоб дістати до радіації?
При цьому найбільше радіоактивне забруднення розташоване на глибині приблизно до 15 см, і приховано піщаними наносами у верхній частині. Найменшою ця глибина є поблизу Домантівської затоки (ймовірно, розташованої вище за Страхолісся на правому березі) - всього-на-всього до 2 см, інколи - до 5-10 см на глибину.
Чи слід купатися після шторму?
Власне, є й відповідь на це, цілком логічне, питання. Як і варто очікувати, воно звучить категорично заперечно: ба більше, будь-який неспокій водних мас підіймає осад із дна, й несе його повз Київ - нижче за течією.
"Під час штормової активності вміст ізотопів радіоактивних елементів у товщі води підвищується внаслідок її насичення твердими частинками з верхнього шару донних осадів. У свою чергу, це викликає збільшення викидів цих забрудників до 50% від звичайної кількості у розташоване нижче Канівське водосховище", - пояснють автори.
Як Київське море страждає від бойових дій - токсинів стало значно більше
Нагадаємо, нещодавно Інформатор писав про те, що Київське море суттєво страждає від ведення бойових дій. Падіння "Шахедів", чи й ракет у воду не додає водоймі екологічної стійкості, втім, справжнє лихо сталося через затоплення аграрних угідь на Київщині. До водосховища змило з ріллі величезні обсяги добрив - а наслідком цього стало зменшення у воді кисню, її "цвітіння" й замор риби, що залежна від цих та інших факторів.
Також ми розповідали, що розпал курортного сезону обернувся для Київського моря екологічною проблемою - водосховище вкрилося характерним нальотом блідо-смарагдового та біло-блакитного кольору. Відпочивальники б'ють тривогу - вони масово публікують фотографії тривожного стану водойми у соціальних мережах. Купатися у Київському морі зараз не рекомендують.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
