Через війну в Київському морі в три рази побільшало токсинів - це вбиває рибу та отруює воду
Падіння "Шахедів", чи й ракет у воду не додає водоймі екологічної стійкості, втім, справжнє лихо сталося через затоплення аграрних угідь на Київщині
Київське море суттєво страждає від ведення бойових дій. Падіння "Шахедів", чи й ракет у воду не додає водоймі екологічної стійкості, втім, справжнє лихо сталося через затоплення аграрних угідь на Київщині. До водосховища змило з ріллі величезні обсяги добрив - а наслідком цього стало зменшення у воді кисню, її "цвітіння" й замор риби, що залежна від цих та інших факторів.
Про це йдеться у науковій роботі докторки філософії, екологині й науковиці Анни Куровської, яку вона захищала у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Вона має складну назву й присвячена процесу "евтрофікації" водойми, тобто, її надмірному збагаченню поживними речовинами - азотом і фосфором. Це, стверджує науковиця, призводить до "цвітіння" води, масового розмноження водоростей та деградації екосистеми.
Анна Куровська зауважує, що основною причиною жахливої ситуації стало руйнування водної інфраструктури, зокрема, дамб та гідротехнічних споруд ще на самому початку вторгнення РФ. Так, 25 лютого 2022-го з метою захисту Києва була зруйнована дамба, що захищала долину річки Ірпінь від затоплення.
"Відповідно, після руйнування відбулося значне затоплення сіл Демидів, і частково села Козаровичі, в тому числі - затоплені меліоровані угіддя... З полів відбувся змив великої кількості органічних, біогенних речовин, відходів різного характеру (покришки, пластикові пляшки, скло, тверді побутові відходи)", - зауважила докторка філософії у галузі екології.
Наслідком стало те, що порівняно із довоєнним 2021 роком, тобто, до руйнування дамби, у Київському морі збільшився вміст поживних речовин - читай, добрив - до трьох разів. Це, зауважує вчена, підтверджують лабораторні дослідження води. Зважаючи, що Київське водосховище займає найвище положення у каскаді Дніпровських водосховищ, ситуація не могла не вплинути на нижчі водойми.
Від цього, зазначає авторка, відбувається загибель риби - адже у воді стає менше кисню. Також зменшується біологічне різноманіття через пригнічення росту - це відбувається завдяки цвітінню водоростей. А ще, відбуваються зміни у видовому складі.
"(Також підвищується) токсичність води - поява токсинів ціанобактерій (мікроцистини) є шкідливою для водної флори та фауни, та становить небезпеку для здоров'я людини при потраплянні всередину, або через прямий контакт із забрудненою водою. Також токсичність може спричинити дефіцит води в усіх галузях господарства", - додає авторка дослідження.
Є й ще один наслідок, менш явний - це зменшення розчиненого кисню у воді. Взимку це вже спостерігалося через надто товстий шар льоду, як писав Інформатор. Влітку - зростаюча популяція водоростей на поверхні створює товстий шар, що блокує сонячне світло й заважає зануреним у воду рослинам, тим-таки водоростям, фотосинтезувати й виробляти кисень. Таким чином, риба також може почати задихатися - тільки вже не в холодну пору року, а влітку.
Біля Бучі місцеві мешканці розшукали справжню річку з нечистот, що тече до Київського моря
Нагадаємо, днями Інформатор писав, що на Київщині зафіксовано масовий скид нечистот у річку Бучанку. Він відбувається з каналізаційно-насосної станції міста Буча, просто за 20 метрів від мосту між Бучею та Ірпенем. Місцеві активісти встановили точне місце скиду - й показали справжні обсяги забруднення річок та, зрештою, й Київського водосховища - це, без перебільшення, мегалітри каналізаційних стоків, або ціле море за останні роки.
Також ми розповідали, що з 20 червня 2026 року на Київському морі та більшості водойм Київської області знято нерестову заборону на вилов риби. Обмеження діяли з 1 квітня та були запроваджені для відновлення рибних запасів під час періоду розмноження. Тепер риболовля знову дозволена, однак із дотриманням правил. Порушення рибальських норм і надалі може каратися штрафами.
Інформатор-Київ у Telegram
