У Київраді обіцяють почати звільнення столичних річок з колекторів, але впродовж 5 років
У відповідь на обурення громади планами забудувати наземну частину русла річки Либідь секретар міськради обіцяє розробити план щодо звільнення київських водойм з бетонних пасток, втім, каже, що процес буде довгим
Київрада планує розробити концепції ревіталізації міських водойм. Цей процес займе 5 років, і одну з водойм планують відновити вже у короткотерміновій перспективі. Такою є обіцянка секретаря міської ради Володимира Бондаренка у відповідь на обурення громади через плани побудувати під'їзд до ТРЦ Ocean Mall поверх річки Либеді.
Про ревіталізацію водойм у Києві повідомляє сайт Київської міськради. Володимир Бондаренко каже максимально розпливчасто: до кінця року депутати лише "планують дати старт розробці концепції ревіталізації". Відтак, саму концепцію (а це - ще навіть не детальний план) можуть розробити і до середини, і наприкінці 2025 року.
"До напрацювання цієї концепції планується долучити науковців та громадськість. Сама концепція має передбачати план на найближчі 5 років для усіх міських водойм та пілотний проєкт ревіталізації однієї з водойм у короткостроковій перспективі", - зазначає секретар міськради.
Бондаренко наводить перелік річок та струмків Києва, додаючи, що більшість з них перебуває у підземних або наземних колекторах: Либідь з притоками, Почайна з притоками Глибочиця і Сирець, Ірпінь і її притоки Нивка і Горенка, річка Віта. На Лівобережжі, каже секретар, є басейн річки Дарниця, численні озера та стоки (більшість штучні). Більшість, констатує він, вже зникли з карти міста.
"Наприклад, у результаті будівництва Оболоні русло р. Почайна перетворившись на систему озер Опечень. Тільки у 2016 р. рішенням Київської міської ради залишкам водотоку між озером Йорданським та затокою Вовкувата (затока Дніпра) було повернуто назву – р. Почайна. Відновити Почайну, як річку, вже не можливо, вважають науковці. Але громадськість наразі лобіює надання статусу історичного ландшафту землям вздовж русла р. Почайна, що убереже від забудови прилеглі території", - додає Бондаренко.
Звісно, секретар Київради не міг обійти увагою найболючіше питання - річку Либідь. Частину її русла, ще відкриту, на засіданні міськради 4 липня депутати дозволили загнати в бетон, щоб побудувати поверху шосе із заїздами до ТРЦ Ocean Mall. Громадськість повстала проти такого рішення - на сайті ради зареєстровано петицію, де Кличка і владу загалом просять "не заганяти річки в колектор".
"Остання петиція, яка стосувалась р. Либідь, попри ряд відверто помилкових тез засвідчила прагнення громади розглядати міські водойми у концепції well-being, тобто міського благополуччя. Звичайно, автори петицій не мають усього комплексу наукових та технічних знань, тому можуть схилятися до нефахових рішень", - шпетить громадськість Бондаренко, втім, обіцяючи "повернення киянам передусім історичних столичних водойм, де це можливо із наукової та технічної точок зору".
Кияни просять не заганяти річки у колектори: петиція набрала голоси
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що на сайті Київради набрала необхідну для розгляду міською владою кількість голосів петиція з вимогою заборонити закриття київських річок у колектори. У тексті закликають розвивати давні річки столиці, а детальні плани територій (ДПТ), які цьому суперечать – переглянути. Також петиція вимагає зберегти річище річки Либідь відкритим і напрацювати стратегію його відновлення та перетворення на безпечну й привабливу міську водойму.
А ще напочатку року ми повідомляли про плани КП "Плесо" з реконструкції гідротехнічних споруд річки "Либідь". На ці потреби у 2024-2025 рр. у бюджеті підприємства передбачено суми у 40, 58 та 55 млн грн. Ще близько 40 млн грн буде витрачено на розчистку русла. Зазначається, що якщо не робити цього, річка може затопити колектори і навколишні території. Втім, пізніше у КП спростували такі плани.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
