Стало відомо, скільки Київпастранс витрачає на пільговиків - це сотні мільйонів гривень
Метро і наземний транспорт Києва компенсували пільговикам сотні мільйонів гривень за півроку: гроші продовжують йти на пільговиків навіть попри те, що Київпастранс не зміг заробити на нових тарифах
За перше півріччя 2026 року Київ витратив 366,6 мільйона гривень на компенсацію пільгового проїзду в метро та наземному транспорті. Гроші продовжують йти на пільговиків навіть попри те, що Київпастранс не зміг заробити на нових тарифах, адже частина платоспроможних пасажирів після липневого підвищення цін перейшла до маршруток. Найбільше коштів на компенсації отримав саме "Київпастранс" - 186,8 млн гривень, а метрополітен - 179,8 млн гривень. Загалом за півроку метро перевезло 33,2 млн пільговиків, а наземний комунальний транспорт - ще 73,4 млн. Таким чином, витрати міста на пільговий проїзд лишаються величезною статтею видатків саме тоді, коли доходи перевізника від звичайних пасажирів не зростають.
Дані про суми компенсацій оприлюднив Департамент транспортної інфраструктури КМДА у коментарі виданню РБК-Україна. За словами чиновників, компенсаційні виплати здійснюються відповідно до встановленого порядку, який передбачає відшкодування підприємствам-перевізникам витрат за безоплатний та частково оплачуваний проїзд окремих пільгових категорій населення.
Також у Департаменті соціальної та ветеранської політики повідомили, що правом пільгового проїзду за цей період скористалися 457,25 тисячі унікальних осіб. Ці цифри з'явилися на тлі підвищення тарифів у комунальному транспорті: з 15 липня вартість разового квитка зросла до 30 гривень, а маршрутки у відповідь також підняли ціни - до 25 гривень.
Пільговики можуть стати більшістю пасажирів Київпастрансу
Проблема для "Київпастрансу" полягає не лише в компенсаціях за пільговиків, а й у тому, що платоспроможні пасажири поступово залишають комунальний транспорт. За даними проєкту "Промобільність", у 2025 році на пільгових пасажирів припадало 57% усіх поїздок, і ця частка може зрости до двох третин, якщо частина звичайних пасажирів піде до маршруток.
Директор проєкту "Промобільність" Дмитро Беспалов пояснює, чому подорожчання проїзду не принесло очікуваного ефекту для бюджету підприємства.
"Постійні витрати "Київпастрансу" нікуди не зникнуть разом із пасажирами, тож із кожним, хто пересів у маршрутку чи за кермо власного авто, операційна собівартість поїздки зростає. За нашими розрахунками - з 25 до 28 грн. Тобто підвищення тарифу погіршує економіку підприємства, яке цей тариф мав би рятувати", - зазначив директор проєкту "Промобільність" Дмитро Беспалов.
За його словами, кияни масово скуповували дешеві квитки по 6,5 гривні ще до підвищення тарифів, тож масштаби перевезень у комунальному транспорті цього літа залишилися на попередньому рівні, а реальні доходи підприємства не зросли.
Раніше Інформатор повідомляв, що з 1 серпня в Києві запровадили пересадковий QR-квиток вартістю 60 гривень, який дозволяє необмежену кількість пересадок між видами транспорту протягом 90 хвилин. Втім, попит на нього під питанням: у столиці майже немає маршрутів, де пасажир за такий короткий час встигає скористатися трьома різними видами транспорту, а ціна фактично дорівнює двом повним оплатам проїзду.
Також ми писали, що Інформатор перевірив на собі систему захисту нового квитка і виявив, що його можна використати одночасно у метро й тролейбусі кількома пасажирами, оскільки захист від дублювання розробники квитка "забули" передбачити.
Слідкуйте за нами у Telegram
