Справа Гостиного двору: суд у Києві прийняв історичне рішення, що тепер буде з пам'яткою - подробиці, фото

Читать на русском

Шостий апеляційний суд підтвердив своїм рішенням статус "Гостиного двору", як пам'ятки національного значення, це зробить можливою подальшу реставрацію монументального торгового комплексу на Подолі

Читать на русском
Збереження пам'ятки архітектури у Києві
Що далі буде з "Гостиним двором" - питання, проте МКІП вже розробляло проєкти реконструкції

Шостий апеляційний суд підтвердив своїм рішенням статус "Гостиного двору", як пам'ятки національного значення, це зробить можливою подальшу реставрацію монументального торгового комплексу на Подолі

У Києві суд підтвердив законність зміни статусу пам'ятки архітектури з місцевого на національне значення для "Гостиного двору". Тим самим, монументальний торговий комплекс на Подолі може, нарешті, отримати захист від держави і бути убезпеченим від подальших спроб перетворити його на торгівельний центр. А от чи буде проводитись реставрація будівлі і, головне, коли - питання: наразі стіни споруди, що залишилася без даху після пожежі у лютому 2013-го, обсипаються, внутрішня територія заросла травою та кущами.

Як повідомляє Мінкультури та інформполітики, 30 січня Шостий апеляційний адмінсуд не задовольнив апеляційну скаргу ТОВ "Укрреставрація" на рішення Київського окружного адмінсуду, тим самим підтвердивши зміну статусу пам'ятки. Рішення прийняте у справі за позовом "Укрреставрації" до Уряду та Мінкульту. Компанія хотіла довести, що будівля не є пам'яткою архітектури, яку було б варто захищати на національному рівні. Тож тепер "Гостиний двір" охоронятимуть, як годиться: з червня 2021-го і саму будову, і комплекс споруд Контрактової площі навколо неї було передано до сфери відання МКІП.

Втім, що саме за майбутнє чекає на "Гостиний двір", поки невідомо. Проєктом опікувався колишній міністр Олександр Ткаченко, саме за його ініціативи будову і було передано у сферу управління МКІП. Відомство встигло навіть почати відновлювальні роботи на об'єкті в рамках "Великого будівництва", які припинилися напочатку війни.

Один з варіантів планування "Гостиного двору", проєкт МКІП
Один з варіантів планування "Гостиного двору", проєкт МКІП

У 2021 році відбулося дослідження площі і її будівель - ГО "Урбанина" вивчила транспортні та людські потоки, типові маршрути, зробила історичний та архітектурний аналіз. Також було проведено опитування киян про те, яке майбутнє застосування будівлі їм найбільше імпонує. Містяни хотіли б бачити всередині "мультифункціональний" чи культурний простір (так само, проти створення ТРЦ та офісів виступила переважна більшість опитаних).

Як кияни відповіли про майбутнє "Гостиного двору", скрін-шот з дослідження МКІП
Як кияни відповіли про майбутнє "Гостиного двору", скрін-шот з дослідження МКІП

МКІП встигло створити робочу групу з питань розробки концепції розвитку "Гостиного двору" - але почалася війна, і питання було відкладено. У липні 2023-го Ткаченко пішов з посади міністра, і тепер питання розвитку мистецького простору на Контрактовій призупинено, а забудовник, зацікавлений у поверненні споруди та зведенні на її основі ТРЦ та офісів, - отримав нові надії.

Історія "Гостиного двору" - від пожежі до пожежі

"Гостиний двір" - типовий київський довгобуд: його почали зводити 1809 року на місці Старого гостиного двору (1778 року). А сам процес почався після великої пожежі на Торговій площі (тодішня назва Контрактової), коли згоріло понад 300 дерев'яних яток. Архітектором став відомий петербуржець Луїджі Руска.

Первісний проєкт Луїджі Руска, фото - Вікіпедія
Первісний проєкт Луїджі Руска, фото - Вікіпедія

Втім, після зведення фундаменту у 1811-му сталася ще одна грандіозна пожежа, і кошти на будівництво направили на подолання її наслідків. А наступного року почалася війна російської імперії з Наполеонівською Францією, через що будівництво заморозили, а перший поверх накрили дахом. Споруду добудовували та переробляли кілька разів, зрештою, під час Другої світової "Гостиний двір" занепав повністю, і у 1947-му влада міста навіть планувала його знесення.

Зберегти будівлю вдалося завдяки відновленню інтересу до вивчення та охорони історичного середовища Подолу на межі 1960х-1070х років. Громадськість навіть домоглася, щоб під час будівництва "синьої" лінії метро "Гостиний двір" не розбирали для прокладання тунелів "відкритим" методом, а пробили тунель за допомогою прохідницького щита. Проте після цього будівля дала тріщини, стала аварійною.

Будівля "Гостиного двору" у середині ХХ сторіччя, фото - Вікіпедія
Будівля "Гостиного двору" у середині ХХ сторіччя, фото - Вікіпедія

Банк, сауна, театр, бібліотека

У 1979-му споруда набула охоронюваного статусу. З 1983 по 1990-го "Гостиний двір" повністю розібрали, і відбудували з нуля зі старовинної цегли, але з новим розчином (старий зовсім зіпсувався) в первісних габаритах та за кресленнями Луїджі Руски. А підвалини для нинішньої судової тяганини з приватним забудовником почалися 1994 року, коли споруду передали "Укрреставрації".

До травня 2012-го у будівлі розміщувалися абсолютно різні установи: Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. Заболотного, та сама "Укрреставрація", науковий інститут, Київський академічний драмтеатр на Подолі, крамниці, бари, банк та сауна. Аж тоді Київрада надала власнику дозвіл на реконструкцію будинку під торгівельно-офісний центр. Горище мали б перетворити на третій поверх з вікнами, всю споруду, включно з центральною площею, - накрити скляним дахом і додати центральні ворота.

Громадськість Києва виступила різко проти - почалися акції протесту, зокрема, "Альтернативне святкування Дня Києва" 26 травня 2012-го. У серпні тодішній президент Янукович виключив "Гостиний двір" з переліку пам'яток, що не підлягають приватизації, і Київрада віддала ділянку під реконструкцію.

У ті часи декілька разів змінювався і охоронний статус будинку. Зрештою, у 2013-му було прийняте рішення, що "Гостиний двір" буде не "реконструйовано", а лише реставровано. Так обіцяв тодішній очільник міста Олександр Попов. Але у лютому 2023-го сталася ще одна масштабна пожежа у будинку - палало все горище площею 200 кв.м. Це, безумовно, було вигідно ТОВ "Укрреставрація": згорілий будинок потрібно відновлювати - а вона мала на це право.

Зрештою, забудовник спробував почати роботи - і це призвело до силових сутичок з міськими активістами. У лютому 2013-го, за кілька днів після пожежі, протестувальників грубо розігнав "Беркут", заарештувавши серед них і депутата Верховної Ради від "Свободи". Лише після цього будівництво припинилося, і почалася судова тяганина.

Як у столиці рятують археологічні пам'ятки

Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що Всесвітній фонд пам’яток взявся за відновлення Будинку вчителя у Києві. Фонд вже встановив захисне покриття від пошкоджень водою і тепер працюватиме над заміною скла. Як зазначила спеціалістка WMF з питань кризових ситуацій у сфері української спадщини Катерина Гончарова, Будинок вчителя "став важливою пам'яткою в столиці, яка символізує концепцію сучасної української державності".

Також ми писали про спроби врятувати від забудовників археологічну пам'ятку у Китаєво. 16 січня пройшло судове засідання щодо земель Китаївського городища - памʼятки археології національного значення. Позов стосується передачі фірмі "Київська овочева фабрика" понад 4 га на цій території. Фабрику давно викупили забудовники, і тепер, замість вирощування городини, вона планує тут забудову.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.