Шість років боротьби: Житньому ринку в Києві надали охоронний статус, але є нюанс

Житній ринок, який є однією з найпомітніших споруд Подолу, нарешті отримав охоронний статус. Дослідження його “цінності”, в якій міська влада хронічно сумнівалася, не пройшли дарма. 24 липня 2025 року були затверджені документи, згідно з якими Житній отримає статус памʼятки архітектури місцевого значення, але частина формулювань у них викликає занепокоєння у пам’яткоохоронців.

Житній ринок у Києві отримав “рятівний” документ - на черговому засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини була підтримана облікова документація на нього, повідомив Департамент охорони культурної спадщини. Найважливіше, це означає, що проводити тут можна лише реставраційні роботи. За словами депутатки Київради Євгенії Кулеби, яка від початку долучилась до кампанії захисту ринку, цей статус має вберегти його від знесення чи повної перебудови.

“Документацію розробив Депратамент охорони культурної спадщини, але свою роботу провели і громадські організації, зокрема “Спадщина”, окремі кияни і киянки, представники бізнесу. Усі круті. Звичайно, інвестору буде складніше: реставрація завжди дорожча і складніша, за інші роботи. Незалежно від того, інвестуватиме місто, чи хтось інший, але ми точно вбережемо ринок для киянок та киян”, - зазначила Євгенія Кулеба.

Впродовдж кількох років - активісти підрахували, щонайменше шести - громадські організації, фахівці та активні містяни вимагали зберегти Житній як цінний приклад модерністської архітектури та справжню перлину Подолу. Ухваленню позитивного рішення передувало спеціальне обстеження будівлі - його провели після того, як у липні Департамент охорони культурної спадщини КМДА спершу відмовився надати ринку охоронний статус. На виїзному засіданні фахівці дослідили саму споруду, її підземну частину та територію навколо, після цього документацію доопрацювали з урахуванням усіх зауважень.

Житній ринок є однією з ключових споруд модерністської доби у Києві. Його архітектура базується на принципах функціональності, простоти форми та новаторських інженерних рішеннях. 

“Споруда є етапним твором, що визначає рівень розвитку архітектури, інженерії, будівельних конструкцій та техніки будівництва останньої третини ХХ століття в Києві (й Україні в цілому). Також є яскравим прикладом синтезу мистецтв в архітектурі українського модернізму: монументальне панно на фасаді авторства відомої художниці Ірини Перової належить до рідкісних прикладів художнього металу в декоруванні фасадів”, - зазначають у Департаменті охорони культурної спадщини.

Однак навіть після здобуття статусу в документації залишився пункт, який викликає побоювання у захисників об’єкта. Йдеться про можливість “уточнення предмета охорони” під час проведення робіт - цей абзац було включено до документації 24 липня. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов пояснює , що це формулювання дозволяє переробляти чи взагалі прибрати окремі частини споруди, якщо їх визнають аварійними. Саме тому активісти наполягають на тому, щоб цей пункт прибрали з документу.

"Наприклад, порібно дослідили ванти. Там одна стропа пошкоджена. Треба заміна - вилучаємо з предмету охорони. Щоб замінити вант - треба розбирити дах. Його теж вилучаємо з предмету охорони і так далі. Наскільки вистачить фантазії та/ або совісті", - навів приклад наслідків сумнівного пункту Дмитро Перов. 

Попри це, ухвалення документації вважають важливим кроком до збереження ринку. Як зазначає в коментарях історик Галина Денсиенко, наступний крок - це експертна рада Міністерства культури, який є консультативно-дорадчим органом. Саме він після розгляду документації на об'єкт пропонує рішення про надання Житньому ринку статусу пам'ятки. 

Як Житній ринок раніше "прокатили" з охоронним статусом, і хто хоче отримати його у своє розпорядження

Нагадаємо, 3 липня Інформатор написав про те, що Житній ринок, який є однією з найпомітніших споруд Подолу, офіційно залишився без охоронного статусу. Тож, подальші дії щодо цього важливого для Києва об’єкту знову "зависли у повітрі". Остання інстанція, на яку покладає надії громадськість, це Мінкульт, який має повноваження надати ринку статус об’єкту культурної спадщини, тим самим захистив його.

А наприкінці січня, коли протиріччя між усіма зацікавленими в експлуатації Житнього ринку сторонами загострилися, Інформатор зробив великий матеріал про усіх, хто має цікавість до споруди. Виявилося, що отримати контроль над нею хочуть одразу декілька потужних груп впливу - одна з них у оточенні київського міського голови, інша - серед нових бізнесменів з інвестфондів. Насправді саме між ними точиться протистояння, а усі обставини (і "робоча група" КМДА, і проєкт постанови від депутатів Київради про продаж) є піар-інструментами обох груп впливу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Для Житнього ринку ще не все втрачено: будівлю дослідили, аби з'ясувати, чи є вона справді цінною
• Житньому ринку - 45: як святкуватиме київський символ торгівлі
• Житній ринок прибрали разом: толока об’єднала активістів, мешканців і Клопотенка
• Житній ринок хочуть перетворити на мега-фудкорт і влаштувати там теплиці: які є проєкти відновлення будівлі