Військовий фахівець Сергій Бескрестнов пояснив справжню мету нічного обстрілу столиці: 690 засобів нападу, ставка на масовість і перевантаження системи протиповітряної оборони
У ніч на 24 травня 2026 року Росія завдала одного з наймасованіших ракетно-дронових ударів по Києву за весь час повномасштабного вторгнення. Від атаки постраждали щонайменше п'ять районів столиці: уламки влучили в дахи житлових будинків, є поранені. Цілі, які противник формально визначив для удару, давно втратили будь-яку реальну військову цінність. Це свідчить про те, що Росія прагнула не знищити конкретні об'єкти, а завдати максимальної шкоди місту та його мешканцям.
Свій аналіз атаки у Facebook опублікував військовослужбовець ЗСУ, фахівець у галузі радіотехнологій та протиповітряної оборони Сергій Бескрестнов, позивний "Флеш", позаштатний радник міністра оборони України. У ніч на 24 травня російські війська застосували загалом 690 засобів повітряного нападу - 90 ракет та 600 безпілотників різних модифікацій. Більшість пошкоджень спричинили саме ракети, яких виявилося більше за спроможності української протиповітряної оборони.
"Я вважаю, що цілі в Києві були обрані противником лише як привід для удару по місту. Наприклад, завод на Лук'янівці, де за роки війни ракетами вже давно рознесли все, що можна було, або територія командування Сухопутних військ, де з першого дня війни нікого немає, як і на всіх подібних об'єктах Києва", - пояснив Сергій Бескрестнов, позаштатний радник міністра оборони.
З-поміж "Шахедів" реактивних було невелика кількість, і вони намагалися атакувати Київ з півночі - застосовувалися як "Герань-3", так і "Герань-4". При цьому мало було і "Шахедів" із керуванням: у цій атаці ворог робив ставку на масовість, а не на ефективність, каже фахівець. Також цього разу не було спроб керувати дронами Shahed-136 з території Білорусі, бо весь удар спрямовувався на Київ.
Під час атаки Сили оборони продемонстрували кращі результати зі знищення дронів типу "Шахед", ніж у середньому за останні пів року. Крім того, частка перехоплювачів перевищила 40% від усіх збитих російських ракет. Водночас Бескрестнов наголосив: нічого технологічно чи тактично нового в цій атаці він не побачив.
У ворожих ракетних підрозділах зробили ставку на велику кількість пусків для перевантаження української протиповітряної оборони. Саме тому ракетна компонента стала найруйнівнішою складовою удару: кількість балістики перевищила можливості наявних засобів перехоплення. Удар пошкодив житлові будинки, цивільну інфраструктуру та об'єкти, які давно не функціонують за прямим призначенням.
У z-каналах активно поширюються наративи про нібито "ураження центрів прийняття рішень" - хоча насправді жодного реального воєнного ефекту атака не мала. Внаслідок нічного обстрілу 24 травня загинули двоє людей, ще 69 отримали поранення. Аналіз Флеша підтверджує: справжня мета удару полягала у залякуванні цивільного населення та виснаженні системи ППО.
"Цілі в Києві були обрані противником лише як привід для удару по місту. Наприклад завод на Лук’янівці, де за роки війни ракетами вже давно рознесли все, що можна було, або територія командування сухопутних військ, де з першого дня війни нікого немає, як і на всіх подібних об’єктах Києва", - зауважив Сергій "Флеш".
Обстріл у ніч на 24 травня вписується у ширшу тенденцію, яку українські військові фіксують упродовж останніх місяців. Раніше офіцер ЗСУ Сергій Місюра розібрав квітневий обстріл, коли зміну тактики ударів на Київ також зводилося до ставки на кількість: жодна з 10 балістичних ракет "Іскандер-М" тоді не була перехоплена. Росія послідовно шукає межу насичення українського ППО - і кожен новий удар є спробою її перевищити.
Не менш показовою є тактика застосування дронів у денний час, яку Росія відпрацьовує паралельно з нічними масованими ударами. Аналітики зафіксували, що денні атаки шахедів мають приховану мету - виявлення позицій ППО та дестабілізація повсякденного життя столиці. Разом із нічними масованими ударами це формує комплексну стратегію тиску на Київ одночасно з кількох напрямів.