Пів мільйона за гарячі батареї: власники елітних квартир у Києві роками не платять за опалення

Загальна заборгованість за тепло і гарячу воду у столиці перевищила 6 мільярдів гривень - у деяких квартирах суми доходять до 730 тис грн

оплення борги Київтеплоенерго
На системну несплату та накопичення великих сум найчастіше “страждають” мешканці великих квартир з нових елітних забудов

Велика квартира - великі борги: саме за таким принципом, схоже, формується статистика боржників “Київтеплоенерго”. І судячи із загальної несплаченої за опалення суми, в міжопалювальний сезон кияни не надто бігли віддавати борги. Тож, комунальникам доводиться звертатися до суду, але іноді й це не допомагає.

Станом на 1 листопада 2025 року мешканці Києва заборгували “Київтеплоенерго” 6,3 млрд грн, розповів у коментарі для ТСН директор структурного підрозділу “Енергозбут” КП “Київтеплоенерго” Костянтин Лопатін. У компанії зазначають: серед найзлісніших боржників - власники елітних квартир у центрі та мешканці дорогих ЖК. Загалом у судах наразі понад 16,5 тисячі справ, але це не гарантує Київтеплоенерго сплату боргів. Близько трьох тисяч киян відмовляються платити навіть після винесення судових рішень.

Борги за опалення - “найпопулярніші” в Києві. На кінець минулого опалювального сезону, тобто, навесні 2025 року в “Київтеплоенерго” фіксували понад 150 тисяч особових рахунків із системною заборгованістю - такими, де несплата триває понад три місяці поспіль.І хоча літо - час, коли за відсутності нових нарахувань можна сплатити старі, небагато хто скористалися цією можливістю. Якщо наприкінці березня сукупний борг становив 7 млрд грн, то за пів року знизився лише на 700 млн грн. 

Директор підрозділу “Енергозбут” Костянтин Лопатін навів два красномовні приклади. У квартирі на вулиці Мокрій площею 276 квадратів накопичено борг у 730 тис грн - за теплі батареї тут не платили з 2019 року. Інша справа - квартира на Інститутській площею  995 кв м, і борг у  600 тис грн. Обидві справи перебувають у судах.

У Київтеплоенерго пояснюють: зволікання з оплатою аж до доведення до суду суттєво збільшує суму боргу. До основної цифри додаються пеня (0,01% за кожен день прострочення), 3% річних, індекс інфляції, судовий збір (від 3 тис грн) та інші витрати. У підсумку борг зростає на 20–25%, а подекуди й більше.

Але спочатку боржникам пропонують реструктуризацію - її можна оформити особисто або онлайн, навіть перебуваючи за кордоном. А вже якщо реакції немає, справу передають до суду. Після рішення гроші списуються з банківських рахунків, депозитів або заробітної плати. А якщо сума перевищує 160 тисяч гривень, можливий навіть примусовий продаж нерухомості.

Найгірші сценарії - відсутність опалення впродовж кількох діб: чому стали говорити про евакуацію 

Нагадаємо, раніше Інформатор писав про найгірші сценарії, що їх озвучували Олександр Харченко з Центру дослідження енергетики та військовослужбовець ЗСУ, експерт із радіотехнологій Сергій Бескрестнов ("Флеш"). За їхніми словами, киянам слід підготуватися до можливих перебоїв з електропостачанням. Обидва радили киянам взагалі виїхати з міста усім, хто може на це піти - у селі, в хаті з пічним опаленням, перебути складну зиму буде набагато краще. А Харченко ще й сказав про можливу "евакуацію" Києва - чим підживив дискусію серед містян про стан захисту енергоінфраструктури.

А ще, ми розповідали, що у Києві "про всяк випадок" готують евакуаційний транспорт, щоб оперативно вивозити населення у разі надзвичайних ситуацій. Автобуси, нібито, можуть надавати комунальні підприємства, також в пріоритеті - вивезення хворих каретами "швидкої допомоги" від "Київмедспецтрансу". Про які саме ситуації йдеться, посадовці, втім, не пояснюють.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити