Нині одна з найбільш недооцінених пам'яток архітектури Києва ХІХ ст. стоїть закинутою, а через незавершений ремонт однойменної площі їй загрожує реальна небезпека
Аварійний стан Поштової площі не викликає сумнівів. В інтерв'ю Інформатору архітектор, автор сучасного проєкту площі Андрій Миргородський розповів, що у разі, якщо не вирішити питання з відновленням будівництва терміново, на об'єкт загалом чекає техногенна катастрофа. Як, власне, і на споруди, що розташовані на самій площі та довкола неї. А там, нагадаємо, знаходиться одна з найбільш функціональних і водночас недооцінених пам'яток архітектури Києва, Поштовий будинок. До нього і навідався Інформатор.
Що станеться у випадку аварії, передбачити складно. Під землю, каже фахівець, підуть усі плити площі, встановлені на тимчасових стійках, які мали стояти півроку, а натомість тримають на собі величезну вагу вже майже десятиліття. А раз так, в зоні небезпеки може опинитися Поштовий будинок, який, власне, і подарував площі її сучасну назву.
"Поштовий будиночок укріплений достатньо надійно, з ним навряд чи щось станеться. Інша справа - що не завершені обмежувальні конструкції ТЦ, і те, що воно не поповзе, не значить, що між конструкціями не може піти вода. Вона може просочуватися... на питання, чи щось може статися і коли саме, ніхто сьогодні не відповість - може, навіть сусідні будівлі "попливуть", якщо там стінка чи щось іще провалиться, і будуть зсуви", - сказав Миргородський Інформатору.
До реконструкції площі у Поштовому будиночку працювала виставка про київське самоврядування, проте з самого відкриття комплексу у нинішньому стані вона стоїть зачиненою. На стіні, що звернена до Дніпра, збережено стінопис із зображенням та цитатою Каті Гандзюк, радниці мера Херсона, яку підступно позбавили життя у липні 2018-го: "Давайте триматися купи і горнутися один до одного".
Інші стінописи, що залишають вандали саме на цій стіні, дбайливо зафарбовують комунальники. А от фасаду повезло менше - тут є чимало написів, що залишають підлітки, які тепер стали справжніми "власниками" площі. Втім, загалом будиночок підтримують у непоганому стані - хіба що на дверях ззовні немає вже навіть ручки, щоб їх відкривати, та й саме полотно, візуально відносно нове, вже зазнало впливу часу.
Побачити, що коїться всередині Поштового будиночку, неможливо: на вікнах встановлені решітки, а між склом вікон вставлено картон - щоб максимально ускладнити видимість. Цікаво, що у цьому ж будиночку зареєстровано "Музей однієї нації на Поштовій площі" - неформальну громадську ініціативу зі збереження археологічної пам'ятки Давнього Києва - залишків середньовічного прибережного кварталу у підземній частині площі. Це саме ті археологічні знахідки, виявлені 2015 року під час будівництва ТЦ, що стоїть недобудовою під сподом Поштової: залишки дерев'яних будинків, митниці, причалів тощо.
Частина будівлі досі відгороджена зеленим будівельним парканом, за яким за десятиліття вже виріс цілий сад. Він відділяє будиночок від Церкви Різдва Христового, відновленої тут напочатку "нульових" за давніми кресленнями (попередній храм, що стояв тут з 1814 року, було зруйновано радянською владою у 1936-му). Цікаво, що більшість киян і гадки не має про дерева та кущі, що буйно розрослися тут за десятиліття, яке пройшло з початку реконструкції Поштової.
Це територія, доступ до якої мають лише комунальники та священники - і у цьому міні-скверику, який за площею не набагато перевищує елітну нерухомість в будинках поруч, дійсно затишно. Сквер використовують з суто господарською метою - коли площа почала занепадати, саме сюди перенесли великі ковані лави, що стояли на пішохідній зоні Поштової. Згодом їх прибрали до підземної частини ТЦ - нині вони стоять, фактично, на дні котловану, поряд з археологічними знахідками.
Станційний будинок, або Поштова станція, був побудований у 1853-65 роках, як головна будова комплексу Подільської поштової станції (крім нього, були ще стайні, флігель телеграфу та навіть міні-готель). У цьому будинку працювала поштова адміністрація - на той час дуже важливий елемент інфраструктури. Цей будиночок був тим самим, чим є сьогодні Головпоштамт: подібних станцій у Києві було ще декілька, але саме ця займала стратегічно важливе розташування, де на Поділ, комерційно активний великий район міста, виходило Набережне шосе.
За радянських часів будова поштової станції використовувалася для зв’язку підприємств. З 1919-го по 1975-й поступово розбиралися усі інші будівлі, окрім самого станційного будинку. Видозмінили й станцію: вхід до неї організували з двору, а первісні вхідні двері перетворені у вікно. Але під час реконструкції 1976-1982 рр. будівлю повністю відреставрували, відновивши первісне оздоблення фасаду. Згодом тут розмістили правління Товариства філателістів включно з виставкою та експозицією з історії поштового зв'язку.
А от під час незалежності будинок почав занепадати. Деякий час він працював як музей зв'язку, згодом експозицію подарували Ніжину. Тоді споруду передали заповіднику "Стародавній Київ", зрештою тут розмістили виставку про міське самоврядування. Нині будинок потребує уваги - і, сподіваємося, цією публікацією Інформатор зможе розігріти цікавість до маленької частинки історії великого міста.
Нагадаємо, нещодавно Інформатор писав, що ще напочатку 2023 року державні аудитори попереджали Віталія Кличка про проблеми на Поштовій площі. Тоді вони проводили комісійний огляд незавершеного ТЦ, що розташований під сподом площі, та виявили, що будівельники недовиконали роботи з гідроізоляції, водовідведення та пониження рівня ґрунтових вод. Крім того, на вже встановлених конструкціях під площею знайшли ознаки корозії металу та руйнування захисного шару бетону.
Також ми розповідали, що на вул. Сагайдачного в Києві здається в оренду п'ятиповерхова будівля з чималим підвалом і терасою. Вона підійде для респектабельного бізнесу, в якості шоу-руму, чи у представницьких цілях - оскільки має приміщення, пристосоване для магазину чи виставкової галереї на першому поверсі. Сама будівля розташована поруч з Поштовою площею, яка, за даними Держаудитслужби, знаходиться у незадовільному стані, а її стан погіршується - аж до руйнування всього інфраструктурного вузла, яким є площа.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.