Лемур Котик з Дніпропетровщини потрапив до Київського зоопарку після домашнього утримання. Карантин 40 днів, шлях адаптації.
До Київського зоопарку потрапив новий мешканець із непростою долею - лемур на ім'я Котик, якого волонтери зоозахисту вивезли з Дніпропетровщини. Тварину спершу завели як хатнього улюбленця, потім власниця виїхала за кордон і залишила лемура сестрі, а та зрозуміла, що доглядати за дикою твариною просто не в змозі. Котику близько 4 років - і хоч фізичних травм він не має, через неправильні умови утримання у нього повністю відсутня видова соціалізація. Наразі тварина перебуває на 40-денному карантині у ветеринарному шпиталі зоопарку, а далі на неї чекає тривалий і складний шлях адаптації.
За Котиком особисто вирушили на Дніпропетровщину керівниця Центру порятунку диких тварин у селі Чубинське поблизу Києва Марина Попова та голова Асоціації зоозахисних організацій України Марина Суркова. Жінка, що вирішила передати лемура, навіть оплатила волонтеркам пальне для поїздки - деталь, що красномовно свідчить про щирість бажання допомогти тварині. Порятунок Котика став результатом злагодженої роботи: зоозахисники приїхали, оглянули умови утримання й невдовзі забрали тварину до безпечного місця.
"Для лемура зробили невеличкий вольєрчик, 4 чи 5 квадратних метрів. Але, звісно, в таких умовах не можна утримувати тварину, і вони побачили, що лемур нещасливий - тому й попрохали врятувати тваринку", - розповіла Марина Суркова.
Умови, у яких жив Котик, є типовим прикладом того, що трапляється з дикими тваринами в домашньому утриманні. Вольєр площею 4-5 квадратних метрів у квартирі - критично малий простір для активного примата, якому в природі потрібні десятки метрів для переміщення, соціальної взаємодії і природної поведінки. У зоозахисників підкреслюють: люди заводять таких тварин не з лихих намірів, а через банальну необізнаність - вони просто не розуміють, які потреби та інстинкти закладені у диких тварин.
Відсутність видової соціалізації - одна з найсерйозніших проблем для тварин, вирощених у неприродних умовах. Це означає, що Котик не засвоїв поведінкових патернів, характерних для лемурів: він не вміє взаємодіяти з представниками свого виду, не розуміє природних сигналів спілкування й ритуалів. Подолання цього розладу потребує спеціальної, поетапної роботи зоологів і займає, як правило, значний час. Лише після успішної адаптації тварина зможе нормально співіснувати з іншими лемурами.
Ситуація з Котиком наочно демонструє, чому дикі тварини не підходять для домашнього утримання. Серед основних наслідків для таких тварин:
Волонтери та зоологи закликають: якщо людина розуміє, що не здатна забезпечити дикій тварині належні умови, найкращим і єдино правильним кроком є звернення до профільних зоозахисних організацій - і чим раніше, тим краще для самої тварини.
Випадок із лемуром Котиком - не поодинокий. Нещодавно зоозахисники звернули увагу на страуса в гаражі в Білій Церкві - дику птицю утримували в тісному замкненому приміщенні без доступу до свіжого повітря та сонячного світла. Активісти наголосили, що такі дії можуть порушувати статтю 7 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" - і поліція розпочала перевірку. Подібні випадки свідчать: культура відповідального ставлення до екзотичних тварин в Україні поки що лише формується, а тварини у цей час страждають.
Київський зоопарк, попри виклики воєнного часу, залишається однією з ключових установ, що дає прихисток тваринам у скруті. За роки повномасштабної війни сюди привезли понад 500 тварин з різних куточків України - переважно з прифронтових і постраждалих регіонів. Щодобовий раціон усіх мешканців зоопарку обходиться в понад 50 тисяч гривень, і ця сума зростає разом із кількістю підопічних. Лемур Котик стане ще одним, хто отримає тут шанс на повноцінне, гідне життя.