На Оболоні в Києві ветеран з ампутацією живе в коридорі серед смітника - влада роками ігнорує скарги сусідів.
У будинку на проспекті Литовський, 6-А на Оболоні відбувається те, що важко уявити навіть у найгіршому кошмарі: під'їзд і квартира №148 перетворились на справжнє сміттєзвалище, а сотні сусідів роками не можуть домогтися від жодної служби бодай якоїсь реакції. Ситуація в місті з управлінням житловим фондом давно викликає гострі питання, і цей будинок став показовим прикладом того, коли система повністю перестає працювати. Громадська організація РМБО - Рада мешканців будинків Оболоні - оприлюднила відеозапис та офіційне звернення від відчайдушних сусідів. Особливу трагічність ситуації надає те, що серед мешканців квартири - ветеран бойових дій, який втратив нижню кінцівку, захищаючи Україну.
Про ситуацію розповів у публікації у Facebook Олексій Шевчук, представник РМБО. Власниця квартири №148 Тамара Іванівна Мужейко та її син Андрій Володимирович Мужейко ведуть асоціальний спосіб життя вже багато років. Їхня квартира вщент - до самої стелі - забита мотлохом і сміттям, яке роками стягувалося зі смітників у районі. Потрапити всередину квартири фізично неможливо: двері просто не відчиняються - сміття починає "вивалюватися" назустріч одразу при спробі відкрити.
— Mishka Pavlov (@PavlovMishka77) April 6, 2026
Оскільки квартира недоступна, мати і син облаштували свій побут у місцях загального користування - буквально на підлозі коридору під'їзду. За словами сусідів, вони ходять до туалету прямо в коридорі - і вдень, і вночі. Рідини виливаються на майданчики, перетворюючи загальний простір на антисанітарне болото. Від накопиченого бруду та нечистот по всьому будинку розповзлися таргани і клопи - мешканці розповідають, що ходять у рукавицях навіть до ліфта, а діти бояться торкатися перил.
Ситуація з пожежною безпекою є критичною. Шляхи евакуації захаращені настільки, що у разі пожежі мешканці опиняться у смертельній пастці. За словами сусідів, у квартирі вже не раз горіла електропроводка: "шахта ліфта горіла після нового року", "у мене горів щиток". Всередині, за словами очевидців, накопичені тонни синтетичних матеріалів - ніхто не знає, чи перекриті газові труби, бо доступу до них немає. "Воно може рвануть будь-який момент", - кажуть мешканці.
Андрій Мужейко є ветераном бойових дій: під час виконання військового обов'язку він отримав кілька контузій і втратив нижню кінцівку. Держава присвоїла йому інвалідність II групи. Проте нині захисник перебуває без будь-якого соціального чи медичного супроводу. За словами сусідів, він цілодобово вживає алкоголь, не здатен до самообслуговування - у нього відкриті рани на ногах, які ніхто не лікує належним чином. Мати також, за свідченнями очевидців, потребує психіатричної допомоги. Люди, яким держава зобов'язана допомагати, опинились у жахливому становищі - без нагляду, без гідності, без майбутнього.
Мешканці будинку б'ють на сполох вже не перший рік. Понад 200 квартир підписали колективні звернення. Скарги надсилались до Оболонської РДА, соціальних служб, поліції, дільничного. Одного разу навіть організовували генеральне прибирання - прислали людей, прибрали, помили. Але вже наступного ранку господиня знову почала заносити речі зі смітника. Поліція приїжджала, говорила "прибирайте" - і їхала. Господиня переконана, що має право робити у своїй "приватній власності" все, що забажає, і зустрічає будь-які спроби розмовляти погрозами: "кричить, я вам гранатою розірву".
"Допоможіть, будь ласка. Благаю. Ми просто не живемо. Просто не живемо."
РМБО офіційно звернулась до Київської міської державної адміністрації, Оболонської РДА, Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Оболонського району та Ради з питань військових, ветеранів та їх родин при Оболонській РДА. Організація вимагає негайного медичного і соціального супроводу для Андрія Мужейка та повного очищення будинку від накопиченого сміття. Паралельно РМБО наголошує на неприпустимості перекидання відповідальності між службами - саме це й відбувається роками: поліція посилається на соціальні служби, ті - на поліцію, і жодна з них нічого не робить. У Київській області, де для реабілітації ветеранів відкривають спеціальні центри, людина, яка захищала країну, залишається без жодного супроводу в антисанітарному коридорі.
Андрій Мужейко є особою з інвалідністю II групи, що передбачає значне обмеження життєдіяльності та право на державну підтримку, соціальний захист і медичний супровід. Проте, як показує ця ситуація, наявність офіційного статусу ще не означає, що людина отримає реальну допомогу: коли між службами немає координації і ніхто не готовий взяти відповідальність, людина просто "випадає" із системи. Ветеран, що втратив здоров'я за Україну, сьогодні живе в умовах, які принижують будь-яке уявлення про людську гідність - і це відбувається у столиці, у 200-квартирному будинку, серед сотень свідків.